Головна |
Принципи міжнародного права навколишнього середовищаЯк відомо, принципи або основні засади зумовлюють характер всього права. Принципи, що застосовуються до міжнародноправовому охорони навколишнього середовища і природокористування, підрозділяються на загальновизнані принципи сучасного міжнародного права і спеціальні галузеві принципи міжнародного права навколишнього середовища. Загальновизнані принципи міжнародного права є критерієм правомірності регулювання будь-сфери міждержавних відносин, включаючи відносини з приводу охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування. До зазначеної категорії належать принципи: - Поваги державного суверенітету, - Суверенної рівності всіх держав, - Взаємної вигоди, - Невтручання у внутрішні справи іншої держави, - Сумлінного виконання міжнародних зобов'язань, - Мирного вирішення спорів та деякі ін. У процесі формування і розвитку міжнародного права навколишнього середовища були вироблені власні, або спеціальні, принципи даної галузі. Особливу роль в їх формулюванні зіграли конференції ООН в галузі навколишнього середовища 1972 і 1992 У Зокрема, саме в матеріалах конференцій було визначено еколого-правовий статус людини, місце навколишнього середовища як невід'ємну частину процесу сталого розвитку та ін. До спеціальних принципів сучасного міжнародного права навколишнього середовища відносяться: - Право кожного на здорову плідне життя в гармонії з природою, - Пріоритет екологічних прав та інтересів людини в процесі безперервного соціально-економічного розвитку, - Невід'ємний суверенітет держави над власними природними ресурсами, - Стійке, тобто екологічно обгрунтоване, соціальний і економічний розвиток, - Рівна (однакова) екологічна безпека (екологічне добробут однієї держави не може бути забезпечено за рахунок або у відриві від іншого або інших держав), - Заборона екологічної агресії (Конвенція 1977 року про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на навколишнє середовище), - Регулярний обмін інформацією про екологічну ситуацію на національному або регіональному рівнях, - Запобігання транскордонного шкоди навколишньому середовищу, - Співпраця в надзвичайних екологічних ситуаціях, - Науково-технічне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища, включаючи заохочення розробки, прикладного використання, поширення та передачі технологій, - Контроль за дотриманням узгоджених вимог з охорони навколишнього середовища, - Мирне врегулювання суперечок, пов'язаних з транскордонним впливом на навколишнє середовище, - Міжнародна відповідальність і компенсація за шкоду навколишньому середовищу, викликаний діями на території держави, що знаходиться під її юрисдикцією або контролем, які привели до збитку за межами цієї території. Основні джерела права навколишнього середовища | Організація державного управління охороною навколишнього середовища | Організаційно-правові заходи охорони навколишнього середовища | Правовий режим особливо охоронюваних природних територій | Позови громадян про порушення законодавства про навколишнє середовище | Юридична відповідальність за порушення законодавства про навколишнє середовище | Фактори розвитку міжнародного права навколишнього середовища | А) Зміни клімату | Б) Скорочення озонового шару | Е) Зростання населення | |