загрузка...
загрузка...
На головну

Державне регулювання ЗЕД. Тарифне і нетарифне регулювання, ліцензування і квотування

  1. Автомати регулювання управління
  2. Види, способи і типи правового регулювання
  3. Державна політика регулювання доходів
  4. Державне і договірне регулювання оплати праці
  5. Державне регулювання економіки в зарубіжних країнах
  6. Державне управління в УРСР у повоєнні роки

Відмітною рисою декількох останніх десятиріч є постійно зростаюча роль і значення зовнішньоекономічної політики серед багатьох інших напрямків загальної економічної діяльності держави. Звичайно, держава й раніше досить активно втручалася в сферу міжнародних економічних відносин, використовуючи торгово-митну, протекціоністську політику, стимулюючи експорт, здійснюючи вирівнювання торговельних і платіжних балансів. Але в цей час, коли в результаті стрімкої інтернаціоналізації господарського життя багато важливих характеристик економічного розвитку країн складаються більшою мірою під впливом зовнішніх факторів, увага до питань зовнішньоекономічної політики помітно підсилилася.

До основних методів державного регулювання ЗЕД належать:

- тарифне регулювання, під яким розуміється регулювання цін і тарифів, у тому числі митних платежів;

- нетарифне регулювання, у тому числі:

- ліцензування й квотування;

- реєстрація зовнішньоекономічних контрактів;

- сертифікація продукції;

- фітосанітарний, ветеринарний і екологічний контроль;

- експортний контроль;

- інші види обмежень і заборон у ЗЕД;

- непрямі методи нетарифного регулювання, а саме: валютне регулювання; встановлення особливого податкового режиму; регулювання ціноутворення у ЗЕД; різні «приховані» форми захисту національних товаровиробників та ін.;

3) комплексні методи регулювання, а саме: митне регулювання в ЗЕД; антидемпінгові, антисубсидиційні й спеціальні міри; інвестиційне регулювання; встановлення порядку державних закупівель у ЗЕД та ін.

Комплексні методи державного регулювання ЗЕД містять як тарифні, так і нетарифні методи. Так, застосування антидемпінгових, антисубсидиційних і спеціальних мір відповідно до Законів України « Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.98 р., «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» від 22.12.98 р., «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» від 22.12.98 р. передбачає не тільки використання антидемпінгового, компенсаційного або спеціального мита (тарифне регулювання), але також ліцензування, квотування й реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів (нетарифне регулювання).

Ліцензування й квотування зовнішньоекономічних операцій здійснюється всіма країнами, митними союзами й економічними групами держав як одна з мір регулювання цього виду господарської діяльності1. Метою такого регулювання є забезпечення захисту економічних інтересів учасників економічного обороту, створення для суб'єктів ЗЕД рівних можливостей, заохочення конкуренції, ліквідацію монополізму, формування раціональної структури експорту та захист внутрішнього ринку.

Кабінет Міністрів України щорічно затверджує перелік видів товарів, експорт і імпорт яких підлягає ліцензуванню й квотуванню.

На підставі ст. 16 Закону «Про ЗЕД» можна дійти висновку, що ліцензування зовнішньоекономічних операцій являє собою комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання дозволу на здійснення суб'єктом ЗЕД експорту (імпорту) товарів.

У ст. 16 Закону України «Про ЗЕД» виділяється автоматичне й неавтоматичне ліцензування.

Автоматичне ліцензування визначається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання суб'єктові ЗЕД дозволу на здійснення протягом певного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти. Тобто таке ліцензування як адміністративна процедура не робить обмежувального впливу на товари, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню. Строк видачі ліцензії при автоматичному ліцензуванні не повинен перевищувати 10 робочих днів від дня одержання відповідної заявки.

Неавтоматичне ліцензування має місце при видачі дозволу на здійснення протягом певного часу експорту (імпорту) товарів, щодо яких установлюються певні квоти (кількісні або інші обмеження).

Для автоматичного та неавтоматичного ліцензування передбачається різний порядок видачі ліцензій. Так, у випадку неавтоматичного ліцензування строк розгляду заявок не повинен перевищувати 30 днів при розгляді в порядку надходження, і не більше 60 днів, починаючи з дати закінчення оголошеного строку прийому заявок, якщо всі вони розглядаються одночасно з іншими заявками.

За змістом розрізняються такі види ліцензій, як генеральна (на здійснення операцій протягом терміну дії ліцензії); разова (на здійснення однієї операції); відкрита (на здійснення операцій протягом певного часу з визначенням їхнього загального обсягу); антидемпінгова, компенсаційна й спеціальна.

Антидемпінгова, компенсаційна і спеціальна ліцензії видаються на здійснення імпорту товарів, що є об'єктом заходів щодо захисту вітчизняного товаровиробника відповідно до законів України 22.12.98 р. «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» і «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну». При таких заходах рішення про введення режиму ліцензування приймається Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі при КМУ.

Слід враховувати, що ліцензії в цьому випадку видаються аби уникнути (на заміну) загального режиму експорту-імпорту, що передбачає сплату антидемпінгового, компенсаційної або спеці- ального мита.

Щодо одного виду товару може встановлюватися тільки один вид ліцензії.

Говорячи про квотування ЗЕД у варто розрізняти наступні види експортних (імпортних) квот: а) глобальні (обмеження обсягу без визначення країн експорту або імпорту); б) групові (обмеження обсягу з визначенням групи країн експорту або імпорту); в) індивідуальні (обмеження обсягу з визначенням конкретної країни експорту або імпорту); г) антидемпінгові, компенсаційні й спеціальні (обмеження обсягів імпорту в Україну товарів, що є об'єктом вищевказаних заходів щодо захисту вітчизняного товаровиробника).

До методів державного регулювання ЗЕД належать також заборони, обмеження й забезпечувальні заходи щодо імпорту, експорту та транзиту товарів і послуг, а також експортний контроль.

Стаття 17 Закону «Про ЗЕД» встановлює, що в Україні забороняється:

а) експорт із території України предметів, які є національним, історичним або культурним надбанням українського народу;

б) імпорт або транзит товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди суспільній моралі, здоров'ю чи становити загрозу життю населення, тваринного світу та рослинам, або призвести до заподіяння шкоди навколишньому природному середови- щу, якщо стосовно транзитних товарів не вжито необхідних заходів для запобігання такої шкоди;

в) імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискриминації, геноциду тощо, які суперечать відповідним нормам Конституції України;

г) експорт природних ресурсів, які вичерпуються,.якщо обмеження також застосовуються до внутрішнього споживання або виробництва;

д) експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності;

є) експорт з території України товарів у межах виконання рішень Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй про застосування обмежень або ембарго на поставки товарів у відповідну державу.

До забезпечувальних заходів належать спеціальні імпортні процедури, застосовувані в Україні, що включають застосування процедури міжнародних торгів або аналогічних їм процедур і режим попередніх імпортних депозитів, які вносяться в банки.

Міжнародні торги - це змагальний спосіб купівлі-продажу товарів або здачі в підряд на здійснення окремих робіт на відповідних умовах. Державні закупівлі щодо імпорту комплексного устаткування або масових партій інших товарів з використанням коштів Державного валютного фонду України мають провадитися з використанням процедури міжнародних торгів.

Режим попередніх імпортних депозитів уводиться НБУ з метою регулювання платіжного балансу України. При цьому НБУ встановлює порядок здійснення таких операцій і розмір сум депозитів у відсотках до вартості договору, що не може перевищувати 50 % (наприклад, наприкінці 90-х уводився режим попередніх імпортних депозитів для експорту насіння соняшника).

На територію України дозволяється імпорт тільки тих товарів, які відповідають технічним, фармакологічним, санітарним, фі- тосанітарним, ветеринарним і екологічним вимогам, а отже, не порушують мінімальних умов відповідних товарів і вимог, які діють на території України. Наприклад, в Україну дозволяється ввозити вантажі рослинного походження тільки при наявності фітосанітар- ного сертифіката країни-експортера, проведення перевірки представниками карантинної служби й видачі імпортного карантинного дозволу. Сертифікація продукції й послуг регламентується Законом України «Про стандартизацію» від 17.05.2001 р. і Декретом КМУ «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.93 р.; ветеринарний контроль - Законом «Про ветеринарну медицину» від 25.06.92 р., санітарний контроль - Законом України «Про карантин рослин» від 30.06.93 р., екологічні стандарти й вимоги - Постановою КМУ від 20.03.95 р. І| 198 «Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон».

Як приклад можна привести наступні дані:

Україна ввела заборону на ввезення птахів, продуктів і сировини з неї з території Саудівської Аравії з 22.11.2007 р. Заборона введена згідно з офіційним повідомленням Міжнародного епізоотичного бюро про реєстрацію на території Саудівської Аравії високопато- генного грипу птаха. Ввезення з території Саудівської Аравії інших вантажів, підконтрольних ветслужбі, повинен здійснюватися відповідно до ветеринарних вимог у частині імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю й нагляду.

Державний департамент ветеринарної медицини з 19.11.2007 р. заборонив ввезення великої рогатої худоби й сировини із нього з Кіпру. Відповідно до офіційного повідомлення Міжнародного епізоотичного бюро про реєстрацію на території Кіпру захворювання тварин ящуром, заборонений ввіз в Україну сприйнятливих до ящуру тварин, сировини й продукції з них.

У випадку відсутності національних стандартів і вимог України на певний товар застосовуються відповідні міжнародні стандарти й вимоги або стандарти й вимоги, які діють у провідних країнах- експортерах певних товарів. Зазначені стандарти й вимоги, а також процедура їхнього застосування не можуть використовуватися з метою створення бар'єрів для здійснення суб'єктами ЗЕД цієї діяльності. До імпортованих товарів застосовується національний режим їхньої сертифікації.

З 15.10.2007 р. попередній документальний контроль товарів (санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, екологічний, радіологічний контроль і контроль за переміщенням культурних цінностей) буде проводитися в пунктах пропуску на державному кордоні шляхом аналізу інформації, що знаходиться в товаросупроводжувальному й іншому документах, наданих при переміщенні. Подібні заходи відповідають міжнародним стандартам і значною мірою спростять процедуру контролю товарів під час перевезення їх через державний кордон України. Для прискорення цієї процедури буде використовуватися Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Державної митної служби України.

Державний експортний контроль являє собою комплекс заходів з контролю за міжнародними передачами товарів, їхнім використанням юридичними або фізичними особами. Даний контроль здійснюється Державною службою експортного контролю (далі - Держекспортконтроль), що діє на підставі Положення, затвердженого Указом Президента України від 17.04.2002 р., з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки і виконання міжнародних зобов'язань України. Предметом експортного контролю є товари військового призначення й подвійного використання. Дефініції цих понять дані в Законі України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 р.

Суб'єкти господарської діяльності, що мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів військового призначення, попередньо реєструються в Держекспортконтролі як суб'єкти здійснення міжнародних передач товарів. Для здійснення експорту й імпорту товарів військового призначення й товарів, що містять відомості, що становлять державну таємницю, суб'єкти ЗЕД повинні одержати відповідні повноваження від Кабінету Міністрів України (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання»).

Держекспортконтроль видає дозволи та висновки. Для проведення переговорів, пов'язаних з укладанням конкретних контрактів або для здійснення передач товарів за такими контрактами, суб'єктам ЗЕД надається разовий дозвіл або висновок строком до одного року. Якщо передбачається кількаразове проведення переговорів або кількаразове здійснення таких передач конкретним кінцевим споживачам видається генеральний дозвіл або висновок строком до трьох років, а якщо різним кінцевим споживачам конкретної держави - може надаватися відкритий дозвіл або висновок на строк, обумовлений у рамках відповідних міжнародних договорів. Для одержання генерального або відкритого дозволу або висновку відповідний суб'єкт ЗЕД зобов'язаний створити систему внутріш- ньофірмового експортного контролю.

До державного регулювання ЗЕД також входить встановлення різних правових режимів для взаємин суб'єктів ЗЕД з іноземними суб'єктами з тих або інших держав:

- національний режим, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший, ніж суб'єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується щодо всіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їхніми інвестиціями на території України, а також щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів;

6) режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків та зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави, якій надано згаданий режим, за винятком випадків, коли зазначені мита, податки, збори та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального режиму, визначеного нижче. Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб'єктам господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі;

-спеціальний режим, який застосовується до територій спеціальних економічних зон, а також до територій митних союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України.

В Україні діють особливі правові режими для товарів, що імпортуються з держав-членів світової організації торгівлі (СОТ).

До таких режимів належить, зокрема, режим найбільшого сприяння, який стосується мита, митних зборів, методів стягнення таких мита і зборів, правил і формальностей у зв'язку з імпортом і означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, який походить з території держав-членів СОТ або держав, з якими укладено двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння. Крім режиму найбільшого сприяння може бути встановлений національний режим, який означає, що стосовно імпортованих товарів походженням з держав-членів СОТ надається режим не менш сприятливий, ніж для аналогічних товарів українського походження щодо податків, зборів встановлюваних законами та іншими нормативно-правовими актами правил та вимог до внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу або використання товарів, а також правил внутрішнього кількісного регулювання, які встановлюють вимоги щодо змішування, переробки або використання товарів у певних кількостях чи пропорціях. Наприклад, національний режим ЗЕД повинен бути встановлений в Україні для членів СОТ.

Основи валютного регулювання в сфері ЗЕД закріплені в Декреті КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. Відповідно до даного Декрету під валютними цінностями розуміються: а) валюта України, до якої належать властиво валюта України, платіжні документи й інші цінні папери, виражені у валюті України; б) іноземна валюта, у поняття якої включаються як властиво іноземна валюта, так і банківські метали, платіжні документи й інші цінні папери, виражені в іноземній валюті й банківських металах.

До валютних операцій у сфері ЗЕД входять операції, які пов'язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обороті як способу платежу, операції, пов'язані із ввезенням, переказом і пересиланням на територію України й вивозом, переказом і пересиланням за її межі валютних цінностей та ін.

Митне регулювання ЗЕД здійснюється відповідно до Закону «Про ЗЕД», Митного кодексу України від 11.07.2002 р., Закону «Про єдиний митний тариф» від 05.02.92 р., Закону «Про єдиний збір,який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» від 04.11.99 р. і іншими нормативно-правовими актами. Митне регулювання ґрунтується на виключній юрисдикції України на її митній території, виключній компетенції митних органів Укра-

їни щодо здійснення митної справи, єдиному порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Митне оформлення товарів у повному обсязі і їхній пропуск через митний кордон України можуть здійснюватися тільки після сплати відповідних митних платежів. До митних платежів, що підлягають сплаті на митниці, належать: мито, митний збір, акцизний збір і ПДВ.

Згідно зі ст. 29 Закону «Про ЗЕД» вищевказані мита можуть застосовуватися в тому числі як заходи у відповідь на дискримінаційні або недружні дії іноземних держав, митних союзів і економічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав і інтересів суб'єктів ЗЕД або зачіпають інтереси України.

Успішним прикладом тут можна вважати введення КМУ 29.03.2002р. спеціал ьних мит у розмірі 20% на імпорт широкого спектра товарів із Росії (продукція металургійної й хімічної промисловості, машинобудування й автомобілебудування) у відповідь на прийняте дискримінаційне рішення уряду Російської Федерації від21.05.2001 р. про введення спеціальних мит у розмірі 20% і 40% на імпорт сталевих труб з України, залежно від діаметра. В результаті відповідних дій з боку України російські мита так і не були введені на імпорт українських труб, а саме рішення Російської Федерації було скасовано 04.10.2002р. без набрання митами чинності.

Складовою частиною системи державного регулювання ЗЕД є регулювання цін і тарифів, відповідно до гл. 21 ГК України, Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.90 р., Митного кодексу України (МКУ) та ін.

При здійсненні експортних і імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із закордонними партнерами можуть застосовуватися контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, які формуються відповідно до цін і умов світового ринку. Водночас, митними органами при визначенні митної вартості товарів здійснюється перевірка контрактної ціни на предмет її відповідності цінам на ідентичні (подібні) товари. Адже від цього залежить розмір митних платежів. У випадку їхньої невідповідності митні органи вправі самостійно визначати таку вартість, виходячи із цін на ідентичні товари. Суб'єкт ЗЕД вправі оскаржити такі рішення (ст. 265 МКУ).



  71   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86   Наступна

Правовий режим фінансових послуг і державні обмеження у їх здійсненні | Банківські операції та їх публічно-правові обмеження | Правове забезпечення страхування у сфері господарювання | Контроль і нагляд у сфері фінансово- господарської діяльності | Поняття грошей та грошових зобов'язань господарського характеру | Особливості виникнення, зміни і припинення грошових зобов'язань господарського характеру | Поняття розрахункових правовідносин | Порядок відкриття і обслуговування банківського рахунка | Правове регулювання готівкових розрахунків | Правове регулювання безготівкових розрахунків |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати