загрузка...
загрузка...
На головну

Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей.

  1. ВИДИ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКІВ І ЇХ ОСОБЛИВОСТІ
  2. Види і особливості занурення опускних колодязів
  3. Вимоги щодо підготовки і проведення занять.
  4. Виробництво товарів народного споживання: сучасний стан та особливості розміщення
  5. Галузева структура економіки та її регіональні особливості
  6. Галузеві особливості методу.
  7. Етнічний1 склад населення та його територіальні особливості

Фундаментальне значення трьох найважливіших прийомів серцево-легеневої реанімації в їхній логічній послідовності сформульовано у вигляді "Правила АВС" (міжнародний стандарт):

А - забезпечення прохідності дихальних шляхів.

В - проведення штучного дихання.

С - відновлення кровообігу.

Кожний медичний працівник повинен володіти методикою проведеннянайпростіших реанімаційнихзаходів у дитини.

Зупинка серцевої діяльності і дихання. Клінічна картина термінального стану (клінічної смерті) характеризується повною зупинкою дихання і кровообігу, або припиненням однієї з функцій, або різким пригнобленням їх. Основні ознаки клінічної смерті:

1. Зміна кольору шкіри і слизових оболонок (різко блідий, сіро-зелений, ціанотичний).

2. Відсутність або зміна характеру дихання (одиничні судорожні вдихи з участю допоміжної мускулатури).

3. Відсутність пульсації на крупних артеріях.

4. Розширення зіниць (цей симптом з'являється через 30-60 секунд після раптової зупинки серця).

При підозрі на клінічну смерть необхідно негайно приступити до реанімаційних заходів, які складаються з штучної вентиляції легенів і непрямого масажу серця. Серцево-легеневу реанімацію можна умовно поділити на два етапи.

Перший етап (долікарський) включає:

1) відновлення прохідності дихальних шляхів,

2) штучну вентиляцію легенів,

3) непрямий масаж серця.

Для відновлення прохідності дихальних шляхів необхідно:

Покласти дитину на спину з відкинутою назад головою для кращої прохідності дихальних шляхів.

- у разі необхідності очистити верхні дихальні шляхи (рота і глотки) будь-якими підручними предметами (рушник, хустка, бинт) від слизу, мокроти, сторонніх тіл і т.д.;


- розігнути голову в шийному відділі хребта (при цьому корінь язика відходить від задньої стінки глотки);

- висунути вперед нижню щелепу (підтримує корінь язика).

Після цього необхідно приступити до штучної вентиляції легенів.

На дошпитальному етапі штучну вентиляцію легенів можна проводити методом «з рота в рот» або «з рота в ніс». При обох способах вдихати через рот і ніс треба через хустку або марлю. Накрийте рот дитини, або - рот і ніс своїм ротом і негайно починайте проводити штучне дихання. Якщо ви здійснює це методом «з рота в рот» то слід одночасно зажати дитині ніс вказівним і великим пальцями.

Частота вдувань дорівнює нижній межі вікової норми частоти дихання дитини за одну хвилину:

новонароджені - 40

6 міс. - 34-35 1 рік - 30

5 років - 25 14 років - 20

доросліше 14 років і дорослі - 16-18

В умовах стаціонару для підтримці штучного дихання використовують дихальний мішок з маскою (мішок Амбу). Його обладнано клапаном, котрий при натисканні автоматично закривається, і все повітря через маску потрапляє хворому. Маска повинна щільно охоплювати ніс і рот дитини. Штучна вентиляція легень здійснюється ритмічним надавлюванням на мішок з інтервалом близько 2 с для пасивного видиху. Проведення штучної вентиляції легень ефективно, якщо у хворого з'явився гучний видих, з'явилися ознаки самостійного дихання, зменшення блідості або синюшності шкіри.

При зупинці кровообігу введення будь-яких медикаментозних засобів неефективно. Одним із засобів, що забезпечує штучний адекватний кровообіг, є непрямий масаж серця.

Техніка проведення непрямого масажу серця.

1. Дитина повинна лежати на твердій поверхні.

2. Точка компресії - нижня третина грудини, строго по середній лінії.

У дітей старшого віку долонну поверхню грона однієї руки кладуть на грудину, іншою рукою для посилення тиску прикладають на тильну поверхню першої.

У дітей грудного віку і новонароджених тиск на область серця здійснюється долонною поверхнею першої фаланги одного пальця або двома пальцями.

Компресію слід проводити ритмічно з частотою серцевих скорочень, відповідних віку:

новонароджені - 140 скорочень за хвилину, 6 місяців - 130 скорочень за хв.,

10 років - 80 скорочень за хв., 1 рік - 120 скорочень за хв., 14 років - 60-70 скорочень за хв., 5 років - 100 скорочень за хв.

Якщо в реанімаційних заходах беруть участь два рятівники, тоді один проводить штучну вентиляцію легенів, другий - непрямий масаж серця. При цьому на 1 дихальний рух повинно доводитися 4-5 компресій. При проведенні реанімації однією людиною на 2 дихання повинно доводитися 10-12 компресій. Ефективність проведення непрямого масажу серця оцінюється за наступними ознаками:

- поява пульсації на крупних артеріях під час компресій;

- зменшення блідості або синюшності шкіри;

- звуження зіниць і адекватна відповідь на світле, рухи очних яблук;

- поява серцевих скорочень і дихання.

Після відновлення дихання і серцевої діяльності подальше надання медичної допомоги дитині визначає лікар.

Протипоказанням до проведення непрямого масажу серця є перелом декількох ребер, двобічний пневмоторакс.

 



  4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Організація харчування дітей першого року життя та дітей раннього віку. | Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток. | Гігієнічні та лікувальні ванни. | Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку. | Догляд за дітьми з лихоманкою. | Випорожнень. | Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба). | Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення. | Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила їх застосування у дітей різного віку. | Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати