загрузка...
загрузка...
На головну

Визнання та оцінка дебіторської заборгованості

  1. D. Наступні дії і оцінка
  2. А) Оцінка рівня підготовленості нового працівника.
  3. Авторитет, панування і їх визнання суспільством
  4. Адекватність, еквівалентному і оцінка перекладу
  5. Аналіз і оцінка впливу собівартості на величину прибутку від продажів.
  6. Аналіз і оцінка даних аргументації
  7. Аналіз і оцінка ділової активності.

Дебіторська заборгованість - це заборгованість інших осіб перед даною компанією, відображення якої в обліку виражено як майно компанії, тобто право на отримання певної грошової суми (товару, послуги тощо) з боржника. З точки зору права дебіторська заборгованість означає будь-яке право отримувати або вимагати платіж грошової суми в будь-якій валюті (або товаром, легко перекладаються в грошові кошти).

Дебіторська заборгованість, як вид активу, має дві суттєві характеристики:

¦ втілює майбутню вигоду, що забезпечує здатність прямо чи побічно створювати приріст грошових коштів;

¦ є ресурси, якими управляє господарюючий суб'єкт.

Дебіторська заборгованість являє собою один з елементів фінансової звітності, а саме активів. Відповідно до Концепції підготовки та подання фінансової звітності активи компанії є ресурси, контрольовані організацією в результаті подій минулих періодів, від яких компанія очікує отримання економічної вигоди в майбутньому. Таким чином, дебіторська заборгованість пов'язана з юридичними правами.

Ні міжнародного стандарту, який би безпосередньо регламентував порядок обліку і відображення у звітності дебіторської заборгованості. Загальне правило відображення дебіторської заборгованості в балансі визначається МСФЗ 1 "Подання фінансової звітності», який вимагає подання безпосередньо в балансі торгової та іншої дебіторської заборгованості та окремо розкриття дебіторської заборгованості материнської компанії, дочірніх компаній, асоційованих компаній та інших взаємопов'язаних сторін.

Як і інші активи, довгострокова і короткострокова дебіторські заборгованості в балансі повинна бути показані як окремі розділи. Загальноприйнятою кордоном між довгостроковій і короткостроковій заборгованістю є термін погашення через один рік. Нижче цього порога заборгованість вважається короткостроковій, вище - довгостроковою.

Існують різні види дебіторської заборгованості.

У міжнародній практиці обліку виділяють торгову і неторговую дебіторську заборгованість.

Торгова дебіторська заборгованість - це суми, які клієнти повинні виплатити за товари і послуги, реалізовані (надані) в ході здійснення звичайної господарської діяльності. Вона поділяється на дві групи:

· Рахунки до отримання - звичайна заборгованість покупців за придбану продукцію,

· Векселі до отримання - заборгованість покупців, оформлена письмовим зобов'язанням сплатити рахунок.

Неторгових дебіторська заборгованість виникає в результаті інших видів діяльності, наприклад, аванси службовцям або філіям компанії, депозити для покриття потенційних збитків або збитку, депозити в якості гарантії платежу, дивіденди і винагороди до отримання, претензії до урядовим організаціям по поверненню податків.

За характером утворення дебіторська заборгованість поділяється на нормальну і невиправдану.

До нормальної відноситься та заборгованість, яка обумовлена ??ходом виробничо-господарської діяльності компанії, а також діючими формами розрахунків (заборгованість за товари відвантажені, послуги надані, за підзвітними особами тощо, термін оплати яких не настав).

Невиправданою дебіторською заборгованістю вважається та, яка виникла в результаті порушення розрахункової і фінансової дисципліни, наявних недоліків у веденні обліку, ослаблення контролю за відпуском матеріальних цінностей, виникнення нестач і розкрадань (товари відвантажені, але неоплачені в термін, заборгованість щодо недостач і розкраданням та ін. )

По термінах виникнення розрізняють нормальну і прострочену дебіторську і кредиторську заборгованості.

Нормальна заборгованість - це борги за зобов'язаннями, терміни виконання яких на момент складання звітності ще не настали. Прострочена заборгованість - це борги за зобов'язаннями, терміни виконання яких на момент складання звітності настали і порушені. У бухгалтерському обліку прострочену заборгованість слід поділяти на реальну до погашення і нереальну до погашення, внаслідок форс-мажорних обставин, банкрутства платника і т.п.

Стягнення дебіторської заборгованості - це одна з найбільш важливих завдань фінансової служби підприємства, яка потребує точного знання законів, правильно розрахунку своїх сил і винахідливості. Боржники, як правило, не поспішають виконувати свої зобов'язання. У їхніх діях проглядається певний економічний інтерес, так як вони використовують чужі фінансові ресурси. У той же час організації кредитори не завжди належним чином дбають про свої інтереси при укладенні комерційних договорів.

Разом з тим існують прості засоби для запобігання появи і зростання дебіторської заборгованості, а також пов'язаних з цим неприємних наслідків:

u на стадії встановлення ділових контактів та укладання договорів необхідно зібрати якомога більше інформації про свого потенційного покупця і переконатися в його платоспроможності;

u постійно контролювати стан розрахунків з покупцями, особливо з відстроченою заборгованостях;

u встановити певні умови кредитування дебіторів, зокрема, передбачити попередню або поетапну оплату або подальшу оплату з наданням юридичних гарантії (заставу майна покупця, поручительство, страхування ризику несплати з віднесенням витрат по страхуванню на покупця);

u орієнтуватися на велику групу покупців для зменшення ризику несплати одним або декількома покупцями;

u стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості.

Виконання всієї сукупності даних рекомендацій дозволить управляти дебіторською заборгованістю.

Дебіторська заборгованість - неминучий наслідок існуючої в даний час системи грошових розрахунків між організаціями, при якій завжди є розрив часу платежу з моменту переходу права власності на товар, між пред'явленням платіжних документів до оплати і часом їх фактичної оплати. На практиці нерідкі випадки, коли покупці і замовники не виконують умови договору і виробляють оплату невчасно, або взагалі не виробляють.

Сумнівним боргом може бути визнана дебіторська заборгованість компанії, яка:

¦ погашена в термін, встановлений договором або законодавством,

¦ не забезпечена відповідними гарантіями.

Безнадійний борг - це дебіторська заборгованість, через яку минули всі терміни позовної давності.

Витрати, пов'язані з сумнівною заборгованістю відображають шляхом створення резерву по сумнівних боргах. Резерви по сумнівних боргах створюються на основі результатів проведеної наприкінці звітного року інвентаризації дебіторської заборгованості компанії.

Згідно МСФЗ «Дохід» створення резерву по сумнівних боргах підприємства, визнання контрактиву при формуванні є обов'язком підприємства. Підприємства самостійно вирішують питання щодо створення резерву по сумнівним вимогам. Створення резервів пов'язане з визначенням сум, які формують очікувані збитки. Бухгалтерам надається можливість розраховувати резерв на основі професійного судження, декларованого в МСФЗ. При цьому вони в своїх розрахунках можуть грунтуватися на практиці минулих років, а також враховувати зміни в економічних умовах діяльності.

При утворенні резерву по сумнівних боргах компанії можуть застосовувати один з двох методів:

1. метод відсотка від обсягу реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг (на базі величини продажів за звітний період),

2. метод обліку рахунків за термінами оплати (на базі величини дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду).

Перший метод заснований на принципі відповідності. Згідно з цим принципом в звітному періоді відображаються ті витрати, які привели до доходів даного періоду. Величиною доходів (реалізації звітного періоду) відповідають витрати по сумнівних боргах, розмір яких розраховується шляхом множення величини продажів (реалізації) на відсоток можливої ??несплати. Даний відсоток являє собою найкращу оцінку можливої ??величини рахунків, які не будуть оплачені покупцями, виходячи з минулого досвіду. Для визначення відсотка по сумнівних боргах необхідно проаналізувати за попередній ряд років (мінімум три роки) обсяг реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму неоплачених рахунків, з тим, щоб визначити відсоток для освіти резерву по сумнівних боргах. Відсоток, який застосовується до чистої реалізації, повинен періодично переглядатися. Якщо суб'єкт господарювання не має досвіду за ряд попередніх років, то відсоток визначається розрахунковим шляхом виходячи з оцінки відділу маркетингу (збуту).

Цей метод оцінки може бути модифікований: загальну величину продажів можна розбити на продажу по окремим покупцям; до величинам цих продажів будуть застосовуватися відповідні відсоток можливої ??несплати.

Другий метод заснований на принципі обачності, згідно з яким активи повинні бути оцінені з максимальним ступенем обережності (тобто за мінімально можливою оцінкою). Величина такого резерву розраховується шляхом множення дебіторської заборгованості на коней звітного періоду на відсоток можливої ??несплати частини даної 'заборгованості. Це загальний порядок створення резерву по сумнівних боргах на базі величини дебіторської заборгованості. Модифікацією цього методу є спосіб ранжирування дебіторської заборгованості в залежності від термінів оплати.

При виборі цього методу в обліковій політиці необхідно відобразити класифікацію рахунків до отримання за термінами оплати і прогнозований відсоток сумнівних боргів за кожною класифікаційної групи. Якщо покупець пропустив строк платежу, то можливо, приводу не буден оплачений. Чим більше прострочення, тим вище ймовірність несплати за рахунком. Кожен рахунок до отримання класифікується за групами в залежності від величини прострочення. Для кожної групи визначається передбачуваний відсоток сумнівних боргів виходячи з досвіду минулих років. Для розрахунку резерву по сумнівних боргах цим методом, як правило, складається таблиця.

Для обліку резерву по сумнівним вимогам застосовується рахунок 1290 «Резерв по сумнівним вимогам», який є контррахунків до активних рахунків 1 розділу підрозділу 1200 «Короткострокова дебіторська заборгованість» і рахунками 2 розділу підрозділу 2100 «Довгострокова дебіторська заборгованість». Цей рахунок служить для коректної оцінки дебіторської заборгованості по рахунках. Величина резерву визначається на кінець звітного періоду і його відображення в обліку є коригувальну проводку. У бухгалтерському балансі резерв по сумнівних боргах віднімається з величини рахунків до отримання (рахунків дебіторської заборгованості), таким чином, в валюту балансу включається тільки чиста вартість реалізації дебіторської заборгованості.

Резерв по сумнівних боргах нараховується наступного бухгалтерським проведенням: Дт-7440 - Кт 1290.

У звіті про доходи та витрати ця сума визнається як витрати періоду, а в бухгалтерському балансі дебіторська заборгованість на суму створеного резерву.

Дебіторська заборгованість, по якій відповідно до законодавства Республіки Казахстан минув строк позовної давності, визнається безнадійним боргом і підлягає списанню за рахунок створеного резерву по сумнівних боргах. При цьому в бухгалтерському обліку роблять такі записи:

- На суму короткострокової (довгострокової) дебіторської заборгованості:

Дт-1290 - Кт-1210,2110,

- На суму ПДВ: Дт-3130 - Кт-1210,2110.

Підстава для списання дебіторської заборгованості з балансу компанії, є витікання трирічного строку позовної давності. Перебіг строку позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається після закінчення терміну виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається з моменту пред'явлення вимоги про виконання зобов'язання. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається з моменту виконання основного зобов'язання.

Якщо покупець (замовник), дебіторська заборгованість якого списана як безнадійний борг, повністю або частково погасить суму заборгованості:

¦ в звітному періоді, коли було вироблено списання, то в бухгалтерському обліку необхідно відновити раніше списану дебіторську заборгованість:

- На суму короткострокової (довгострокової) заборгованості:

Дт-1210,2110 - Кт-1290,7440,

- На суму ПДВ: Дт-1210,2110-Кт-3130,

і відобразити її погашення: Дт-1010,1040 - Кт-210,2110;

¦ в наступних звітних періодах, то в бухгалтерському обліку здійснюється такий запис:

- На суму короткострокової (довгострокової) заборгованості:

Дт-1010,1040-Кт-6280,

- На суму ПДВ: Дт-1010,1040-3130.

Облік списаної дебіторської заборгованості після того, як у відповідність до чинного законодавства вона визнається сумнівною і підлягає списанню за термінами позовної давності, для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового стану дебітора.

3Учет дебіторської заборгованості працівників.

У процесі господарської діяльності підприємства посилають працівників у службові відрядження, набувають у магазинах канцелярські товари, оплачують поштові перекази та здійснюють представницькі витрати. Не завжди ці витрати можна здійснювати безготівковим шляхом, тому працівникам видають готівку грошові кошти для здійснення таких витрат.

Відрядження - це поїздка працівника підприємства в іншу місцевість для виконання службових завдань на певний термін за розпорядженням керівника підприємства.

Для цього керівник підприємства видає наказ про відрядження працівника із зазначенням місця відрядження (республіка, місто), терміну відрядження і обсяг (вид) виконуваної роботи. При цьому працівник підприємства має право на відшкодування витрат на службове відрядження (тобто витрати на відрядження відносяться до компенсаційних виплат).

Фактичне перебування в місці відрядження визначається за відмітками в посвідченні про відрядження. Якщо працівник направляється в кілька адрес, то відмітки проставляються в кожному місці, незалежно від часу перебування.

За час перебування у відрядженні в межах РК працівникові виплачуються добові в розмірі не більше 3 МРП на добу (з 1 січня 2007 року - не більше 6 МРП на добу), а також у вихідні та святкові дні, час перебування в дорозі, час вимушеної зупинки в дорозі .

При розрахунку добових день від'їзду і день приїзду вважається окремо.

По завершенню відрядження працівник зобов'язаний в 5-ти денний термін здати авансовий звіт. У ньому відбиваються всі зроблені витрати, підтверджені документально. До них відносяться:

· Транспортні витрати при наявності документів (проїзд до місця відрядження і назад, включаючи витрати за бронь і витрати по використанню постільних речей та ін.)

· Фактичні витрати по найму житлового приміщення при наявності документів (проживання, бронювання та ін.).

Бухгалтерські проводки:



Попередня   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   Наступна

Принципи, які виявляються фінансовим результатом і оцінка елементів фінансової звітності | Роль і значення бухгалтерського балансу | Вплив господарських операцій на бухгалтерський баланс | Поняття бухгалтерського рахунку | Система подвійного запису | Синтетичний і аналітичний облік | глава 5 | вступний баланс | Пробний баланс - контрольний інструмент бухгалтерської процедури | Поняття доходу та методи його визнання |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати