Головна

Філософія як історичний процес

  1. Amp; 10. Основні напрямки сучасної філософія історії
  2. I ІСТОРИЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ
  3. I Основні інформаційні процеси і їх реалізація за допомогою комп'ютерів
  4. I стадія раневого процесу.
  5. I. 2. 1. Марксистсько-ленінська філософія - методологічна основа наукової психології
  6. I. Основні і допоміжні процеси
  7. I. Процес об'єднання Італії і його вплив на систему міжнародних відносин

Історико-філософський процес включає в себе:

- Філософське вчення - систему певних, логічно пов'язаних один з одним поглядів;

- Філософські школи - сукупність філософських вчень, об'єднаний-них будь-якими базовими ідейними принципами;

- Філософська течія - сукупність різних модифікацій одних і тих же ідей, принципів, що розвиваються конкуруючими філософськими школами;

- Філософський напрямок - сукупність філософських течій, вчених-ний і шкіл, які при всіх розбіжностях між собою, відстоюють недо -торие загальні, що мають принципове значення положення, і існують протягом досить тривалого історичного періоду, протягом неяк-ких історичних епох.

Різноманіття філософських вчень, шкіл, течій і напрямів визначає необхідність їх класифікації.

I. Основним принципом класифікації є виділення філософ-ських течій за способом вирішення основного питання філософії.

Основним питанням філософів є питання про ставлення мислення до буття, духу до природи. Він є основним, тому що визначає характер світогляду людини і від його рішення в кінцевому підсумку залежить рішення інших філософських проблем. Основне питання філософії має два аспекти, дві сторони - онтологічну і гносеологічну.

Перша (онтологічна) сторона - Це питання про те, що є первинним і визначальним: буття (матерія) або мислення (свідомість), матеріальне або духовне (ідеальне). Друга (гносеологічна) сторона полягає в питанні про те, чи пізнаваний світ? Чи здатне наше мислення пізнати світ таким, яким він існує в дійсності?

Залежно від рішення першої сторони основного питання філософії все філософські вчення діляться на два основних напрямки: матеріалізм і ідеалізм. Матеріалісти вважають, що первинним і визначальним є матерія, тобто вона існує незалежно від свідомості, існувала до нього і на певному щаблі свого розвитку породила свідомість як свій продукт. Тому свідомість підкоряється загальним законам матеріального світу. Ідеалісти вважають, що первинним і визначальним є мислення, якесь духовне начало. Вони виходять з того, що мислення, свідомість або дух існує незалежно від матерії і тим, чи іншим шляхом породжує матерію як свій продукт.

Неважко помітити, що матеріалізм узгоджується з науковим мировоззре-ням, а ідеалізм - з релігійним. Однак ідеалізм і релігія розрізняються в тому, що остання вимагає прийняття своїх положень на віру, в той час як ідеалізм намагається довести ці положення.

Будь-яке послідовне світогляд обов'язково виходить з призна-ня первинності одного початку - матерії, або духу. Такий світогляд називається моністичним (від грецького «монос» - один). Однак в історії філософії були і такі мислителі (наприклад, Р. Декарт) які визнавали обидва ці початку за первинні і існують незалежно один від одного. Такі філософи називаються дуалістами (від латинського «Дуаліс» - двоїстий)

Ідеалізм як філософський напрямок існує в двох формах: у формі об'єктивного і суб'єктивного ідеалізму Об'єктивний ідеалізм за первинне і визначають бере таке ідеальне початок, яке існує об'єктивно, тобто незалежно від нашої свідомості, поза нами - це Бог, світовий дух, абсолютна ідея, тобто якийсь знеособлений розум. У родоначальника об'єктивного ідеалізму Платона - це ідеї, ейдоси, у Гегеля - абсолютна ідея, у Фоми Аквінського - Бог.

Суб'єктивний ідеалізм за первинне я визначають бере таке ідеальне початок, яке є суб'єктивним, тобто залежить від суб'єкта - це людська думка, відчуття і зрозуміла. Родоначальник суб'єктивного ідеалізму Дж. Берклі заперечував можливість існування предметів поза мислення, поза відчуттів. Він доводив, що всі спостережувані в світі речі, явища є не що інше, як тільки комбінація наших відчуттів. Але така позиція неминуче веде до соліпсизму тобто до утвердження, що реально існує лише один суб'єкт, а весь світ плід його уяви. Ясно, що такий абсурд ніхто визнавати не бажає, тому соліпсизм - це крайня і досить рідкісна форма суб'єктивного ідеалізму. Дж. Берклі, відповідаючи на питання про джерело відчуттів, заявив, що відчуття в людських душах породжує Бог, але тим самим він переходив на позиції об'єктивного ідеалізму.

Друга (гносеологічна) сторона основного питання філософії розглядає відношення нашої свідомості до навколишнього світу і виступає як проблема пізнаваності світу. Залежно від її рішення все філософи робитися на дві групи: тих, хто вважає світ пізнаваним, і тих, хто заперечує можливість пізнання світу. Останніх філософів називають агностиками (І. Кант, Д. Юм), а вчення заперечують можливість пізнання світу називається агностицизмом.

Широке поширення в сучасній західній філософії отримав ірраціоналізм - філософські напрямок оголошують світ не тільки не пізнаваним, але і нерозумним, алогічним, тобто позбавленим будь-якої було логіки. Сам термін «ірраціональне» означає те, що лежить за межею досяжності розуму, недоступне пізнанню в рамках логічного мислення, містичне, протилежне розуму. В історії філософії до ірраціоналізму відносили такі аспекти духовного життя людини як почуття, воля, інстинкт, інтуїція. Але думається, що необхідно розрізняти поняття «ірраціональне» і «внерациональное». Ірраціональне - це предмет віри. Внерациональное - це неусвідомлювані форми мозкової діяльності людини, які в психології отримали назву бессозна-ного. Несвідоме за своїм обсягом завжди перевершує свідомість і створює умови для його нормального функціонування.

Діалектика і метафізика -



Попередня   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

ВСТУП | поняття філософії | Предмет філософії та її основні проблеми | Основні концепції походження філософії | Філософія в системі наукового знання | Роль філософії в розвитку сучасного наукового знання | Періодизація та джерела індійської філософії | Своєрідність філософії Стародавньої Індії | Староіндійські філософські школи | Характерні риси китайського світосприйняття, періодизація, і основні джерела старокитайської філософії |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати