загрузка...
загрузка...
На головну

Поняття словникової роботи та її значення

  1. Any і його похідні мають інше значення в позитивному реченні.
  2. Divide; несталий і перехідні режими роботи насосів
  3. I. 1. 1. Поняття про психологію
  4. I. 1. 3. Поняття про свідомість
  5. I. КУРСОВІ РОБОТИ
  6. I.2.1) Поняття права.
  7. II. 4.1. Поняття про особистість в психології 1 сторінка

У сучасній методиці словникова робота розглядається як цілеспрямована педагогічна діяльність, яка забезпечує ефективне освоєння словникового складу рідної мови. Розвиток словника розуміється як тривалий процес кількісного накопичення слів, освоєння їх соціально закріплених значень і формування вміння використовувати їх в конкретних умовах спілкування.

Слово забезпечує зміст спілкування. Вільна усна (і письмова) мова спирається насамперед на володіння достатнім словниковим запасом.

Для того щоб розкрити сутність і значення словникової роботи з дітьми, її місце в загальній системі роботи з розвитку мовлення, звернемося до характеристики слова, його ролі в мові та мовленні.

У сучасній науковій літературі слово розглядається як знак, що позначає результат пізнання, мислення. У слові кодується пізнавальний досвід. Мова як засіб спілкування - це перш за все мова слів. Словами називаються конкретні предмети, абстрактні поняття, виражаються почуття і стосунки.

Лінгвісти виділяють такі обов'язкові властивості слова, як фонетична виразність, граматичне оформлення, семантична валентність, тобто наявність значення і здатність слова сполучатися з іншими словами. Звідси випливає важливий методичний висновок про необхідність оволодіння словом в єдності його лексичного, граматичного значень і мовної форми (звуковий, морфологічної) на основі активного використання в мовленні.

Головною особливістю слова є єдність його лексичного і граматичного значень. Лексичні значення - згустки людських знань про певні сторони дійсності, без їх засвоєння неможливо оволодіння мовою як засобом спілкування і знаряддям мислення. Значення слова має складну будову. По-перше, в ньому можна виділити предметну віднесеність, тобто позначення предмета, номінацію. У семантиці слова розрізняють і другу сторону - систему абстракцій і узагальнень, яка ховається за словом, систему зв'язків і відносин, яка в ньому виражається. Наприклад, слово стіл вказує на певний предмет - стіл, але разом з тим виділяє суттєва ознака предмета - наявність настилу від кореня стіл, стелили, настилати, а також позначає столи будь-якої форми, будь-якого виду.

Співвідношення наочних образних компонентів слова з абстрактними, узагальнюючими в різних словах різне. Людина користується словами, вибираючи одне з можливих значень. Реальне вживання слова завжди є процесом вибору потрібного значення з цілої системи спливаючих альтернатив (Див .; Лурія А. Р. Мова і мислення. - Изд-во МГУ, 1969. - С. 22. 90)

З фізіологічної точки зору слово є універсальним засобом сигналізації, яке може замінити всі можливі для людини подразники. Засвоєння слова є освіту тимчасової нервової зв'язку між ним і способом об'єкта реального світу. Ці зв'язки утворюються в корі головного мозку за законами, відкритим І. П. Павловим. Слово тільки тоді стає замінником реального предмета, коли в його основі є конкретні уявлення. Буває, що, запам'ятавши слово, дитина не завжди співвідносить його з дійсністю. У цьому випадку порушується зв'язок між першою і другою сигнальними системами і спотворюються його уявлення про навколишній світ. Фізіологічна сутність слова, так само як і його лінгвістичні характеристики, обумовлюють такий принцип в навчанні мови і мови, як наочність.

З психологічної точки зору значення є узагальнення, що виражає поняття. Значення слова є «єдність узагальнення і спілкування, комунікації і мислення». «Узагальнення і значення слова суть синоніми». Саме в значенні слова «зав'язаний вузол того єдності, яке ми називаємо мовним мисленням» (Л. С. Виготський). Погляд на слово як на «феномен мислення» визначає своєрідність і роль словникової роботи з дітьми. Вона тісно пов'язана з розвитком пізнавальної діяльності, з накопиченням уявлень про навколишнє життя, з формуванням елементів понятійного мислення.

Слід розрізняти значення і сенс слова. Сенс - це зміст слова в мові, в певному контексті. Слово в мові може набувати різних смислові і емоційно-експресивні відтінки в залежності від свого поєднання з іншими (порівняйте, наприклад, значення слова важкий в пропозиціях: Важкий тягар; Особливо важкі випробування випали на нашу долю на початку війни - С. Смирнов; За ним всюди Вершник Мідний важкою ходою скакав - А. Пушкін; Схилила важку голову жито - Я. Дягутіте). Велика роль у зміні сенсу слова в мові належить також інтонації, з якою воно вимовляється.

Слова в мові існують не ізольовано один від одного. Вони входять в єдину лексичну систему. Кожна лексична одиниця цієї системи пов'язана різними відносинами з іншими одиницями як за значенням, так і за формою (синонімічні, антонімічні зв'язки, тематичні та лексико-семантичні групи). Місце слова визначається також його багатозначністю, сполучуваністю з іншими словами. При засвоєнні лексики ці зв'язки починають взаємодіяти. Навколо кожного слова формуються смислові (семантичні) поля, або так звані вербальні мережі. Оволодіння словом одночасно є процесом його «обростання» лексичними зв'язками з іншими словами. В результаті діти освоюють і самі слова, і системні зв'язки між ними.

Дитина тільки тоді може освоїти значення слова, коли воно буде вживатися в словосполученнях, реченнях, зв'язному висловлюванні. Тому формування словника повинно проходити в тісному взаємозв'язку з розвитком зв'язного мовлення дітей. З одного боку, в мові створюються умови для вибору найбільш підходящих за змістом слів, для дійсного освоєння лексики мови, а з іншого - точність і різноманітність словникового запасу є найважливішою умовою розвитку самої зв'язного мовлення.

Таким чином, для з'ясування суті словникової роботи в дитячому саду дуже важливо підкреслити, що значення слова можна визначити на основі встановлення трьох сторін: 1) співвіднесення слова з предметом, 2) зв'язку слова з певним поняттям, 3) співвіднесення слова з іншими лексичними одиницями всередині лексичної системи мови (В. А. Звегинцев). Засвоїти значення слова - значить оволодіти всіма його сторонами.

Аналіз природи слова та особливостей освоєння дітьми лексики дозволяє виділити в словникової роботі з дошкільнятами два аспекти. Перший аспект полягає в освоєнні дитиною предметної віднесеності слів і їх понятійного змісту. Він пов'язаний з розвитком пізнавальної діяльності дітей і здійснюється в логіці предметних зв'язків і відносин. У дошкільній методиці розвитку мови цей аспект представлений перш за все в роботах Є. І. Тихеева, М. М. Коніній, Л. А. Пеньевской, В. І. Логінової, В. В. Гербовий, А. П. Іваненко, В. І. Яшиній.

Другий аспект полягає в засвоєнні слова як одиниці лексичної системи, його зв'язків з іншими лексичними одиницями. Тут особливого значення набувають ознайомлення дітей з багатозначними словами, розкриття їх семантики, точне за змістом використання антонімів, синонімів, багатозначних слів, тобто розвиток смислової сторони мови. Цей напрямок в більшій мірі представлено в роботах Ф. А. Сохина і його учнів (О. С. Ушакової, Є. М. Струниной та інших). Обидва ці аспекти взаємопов'язані між собою, і, безумовно, робота над смисловою стороною слова стає можливою лише при засвоєнні дітьми предметного, понятійного змісту слова.

Таким чином, словникова робота в дитячому саду спрямована на створення лексичної основи мови і займає важливе місце в загальній системі роботи по мовному розвитку дітей. Разом з тим вона має велике значення для загального розвитку дитини. Оволодіння словником є ??важливою умовою розумового розвитку, оскільки зміст історичного досвіду, що привласнюється дитиною в онтогенезі, узагальнено і відображено в мовній формі і перш за все в значеннях слів (А. Н. Леонтьєв).

Засвоєння словника вирішує завдання накопичення і уточнення уявлень, формування понять, розвитку змістовної сторони мислення. Одночасно з цим відбувається розвиток операціонально сторони мислення, оскільки оволодіння лексичним значенням відбувається на основі операцій аналізу, синтезу, узагальнення.

Бідність словника заважає повноцінному спілкуванню, а отже, і загальному розвитку дитини. І навпаки, багатство словника є ознакою добре розвиненою мови і показником високого рівня розумового розвитку.

Своєчасне розвиток словника - один з важливих факторів підготовки до шкільного навчання. Діти, які не володіють достатнім лексичним запасом, зазнають великих труднощів у навчанні, не знаходячи потрібних слів для вираження своїх думок. Вчителі відзначають, що учні з багатим словником краще вирішують арифметичні задачі, легше опановують навичкою читання, граматикою, активніше в розумовій роботі на уроках.

Проводячи словникову роботу, ми одночасно вирішуємо завдання морального і естетичного виховання. Через слово формуються моральність, навички поведінки. У вітчизняній методиці навчання російській мові робота над словом розглядається не тільки у вузькому, прагматичному аспекті (формування мовних навичок). В її традиції уроки рідної мови - це уроки виховання моральності, громадянськості (К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський та інші). Велике значення має виховний потенціал лексики, що допомагає виробити моральні орієнтири.

Емоційний розвиток дошкільнят, розуміння дитиною емоційного стану інших людей також залежать від ступеня засвоєння словесних позначень емоцій, емоційних станів і їх зовнішнього виразу. Психологи вважають, що переклад конкретно-чуттєвого розуміння емоційних станів на рівень осмислення можливий лише за умови точної і повної їх вербалізації. Для діагностики і корекції емоційного розвитку дітей поряд з іншими параметрами емоційної характеристики важливими є рівень передачі емоційного стану (свого і чужого) в мовному плані, термінологічна оснащеність мови.

Особливість словникової роботи в дошкільному закладі полягає в тому, що вона пов'язана з усією виховно-освітньою роботою з дітьми. Збагачення словникового запасу відбувається в процесі ознайомлення з навколишнім світом, у всіх видах дитячої діяльності, повсякденному житті, спілкуванні. Робота над словом уточнює уявлення дитини, поглиблює його почуття, організовує соціальний досвід. Все це має особливе значення в дошкільному віці, оскільки саме тут закладаються основи розвитку мислення й мови, відбувається становлення соціальних контактів, формується особистість.

Таким чином, роль слова як найважливішої одиниці мови і мовлення, його значення в психічному розвитку дитини визначають місце словникової роботи в загальній системі роботи з розвитку мовлення дітей в дитячому садку.



Попередня   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   Наступна

Предмет методики розвитку мови і завдання курсу | Наукові основи методики розвитку мови і її зв'язок з іншими науками | Роль рідної мови і мовлення в розвитку дитини | Методи дослідження в методиці розвитку мови | Глава II. З історії методики розвитку мовлення | Розвиток методики в Росії | Мета і завдання розвитку мовлення дітей | Методичні засади розвитку мовлення | Програма розвитку мови | Засоби розвитку мови |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати