загрузка...
загрузка...
На головну

Наукові підходи до розуміння сутності інновації

  1. Альтернативні підходи до монетарної політики
  2. Альтернативні підходи до фіскальної політики
  3. Альтернативні підходи до ціноутворення
  4. Залежно від сфери прояву класової суті держави розрізняють функції внутрішні і зовнішні.
  5. Найбільші наукові загадки сучасності.
  6. Види вартості об'єктів оцінки. Методи і підходи до оцінки
  7. Зовнішні сутності.

Найбільш спірним питанням є визначення поняття інновація. Так, в літературі зустрічається кілька підходів до визначення сутності інновації. Одні автори вважають, що найбільш поширені дві точки зору: в одному випадку нововведення представляється як результат творчого процесу у вигляді нової продукції (техніки), технології, методу і т.д .; в іншому - як процес введення нових виробів, елементів, підходів, принципів замість діючих [3]. Багато вчені схиляються до визначення інновації як результату творчого процесу у вигляді створених (або впроваджених) нових споживчих вартостей, застосування яких вимагає від використовують їх осіб або організацій зміни звичних стереотипів діяльності і навичок. При цьому найважливішою ознакою інновації в умовах ринкового господарювання повинна виступати новизна його споживчих властивостей. Технічна ж новизна грає другорядну роль. Таким чином, на підставі даного підходу, поняття інновації розповсюджується на новий продукт або послугу, спосіб їх виробництва, нововведення в організаційній, фінансовій, науково-дослідній та інших сферах, будь-яке вдосконалення, що забезпечує економію витрат або створюють умови для такої економії.

Всі існуючі визначення можна класифікувати за п'ятьма основними підходами:

1) об'єктного (у вітчизняній літературі в цьому випадку в якості визначається терміна часто виступає термін «нововведення»);

2) процесного;

3) об'єктно-утилітарному;

4) процесно-утилітарного;

5) процесно-фінансовому.

Сутність об'єктного підходу полягає в тому, що в якості інновації виступає об'єкт - результат науково-технічного прогресу (НТП): нова техніка, технологія. Розрізняють базисні інновації, які реалізують великі винаходи і стають основою формування нових поколінь і напрямків техніки; поліпшують інновації, зазвичай реалізують дрібні і середні винаходи і переважаючі в фазах поширення і стабільного розвитку науково-технічного циклу; псевдоінновації (раціоналізує інновації), спрямовані на часткове поліпшення застарілих поколінь техніки і технологій і зазвичай гальмують технічний прогрес (вони або не дають ефекту для суспільства, або приносять негативний ефект). Впровадження нового продукту визначається як базисна продуктова інновація, якщо мова йде про продукт, можлива область застосування якого, а також функціональні характеристики, властивості, конструктивні або використані матеріали і компоненти істотно відрізняють його від раніше випускалися продуктів. Такі інновації спрямовані на освоєння нових поколінь машин і матеріалів і засновані на принципово нових технологіях або на поєднанні існуючих технологій в новому їх застосуванні. Прикладом базисних інновацій (принципово нових) можуть служити, наприклад, заміни індикаторів на основі світлодіодів індикаторами на рідких кристалах або парового двигуна двигуном внутрішнього згоряння. Поліпшують інновації зачіпають вже існуючий продукт, якісні або вартісні характеристики якого були помітно поліпшені за рахунок використання більш ефективних компонентів і матеріалів, часткової зміни однієї або ряду технічних підсистем (в разі складного продукту). Ці інновації служать поширенню і вдосконаленню освоєних поколінь техніки (технології), створення нових моделей машин і різновидів матеріалів, поліпшення параметрів вироблених товарів (послуг) і технологій їх виробництва. Підвищення ККД двигуна внутрішнього згоряння або перехід від котушкові магнітофонів до касетним - приклади поліпшує інновації. В обох випадках жодне з цих готових виробів не випускалося раніше. Таким чином, радикальність інновації визначає ступінь зусиль по її здійсненню. За цим поділом стоять два різних інноваційних процесу: піонерний і швидко наздоганяє. Піонерний тип означає лінію на досягнення світової першості (наприклад, США). Наздоганяє - дешевше і може дати швидкий результат (наприклад, Японія). Це виражається у великій кількості розроблених в США патентів, а в Японії - придбаних ліцензій. У той же час в Японії дуже високий коефіцієнт винахідницької активності (число національних патентних заявок в розрахунку на 10 000 чоловік) - 28,3 проти 4,9 в США (в Росії - 1,13). В рамках процесного підходу під інновацією розуміється комплексний процес, що включає розробку, впровадження у виробництво і комерціалізацію нових споживчих цінностей - товарів, техніки, технології, організаційних форм і т. Д. Об'єктно-утилітарний підхід до визначення терміна «інновація» характеризується двома основними моментами. По-перше, в якості інновації розуміється об'єкт - нова споживча вартість, заснована на досягненнях науки і техніки. По-друге, акцент робиться на утилітарною стороні нововведення - здатності задовольнити суспільні потреби з великим корисним ефектом. На відміну від об'єктно-утилітарного процесно-утилітарний підхід до визначення терміна «інновація» полягає в тому, що в даному випадку інновація представляється як комплексний процес створення, поширення і використання нового практичного засобу. В рамках процесно-фінансового підходу під інновацією розуміється процес інвестування в новації, вкладення коштів у розробку нової техніки, технології, наукові дослідження. У всіх наведених визначеннях термін «інновація» трактується стосовно конкретної формальної ситуації. У цих підходах не розкривається економічна сутність інновації, немає чітких критеріїв визначення інновації з позицій її економічних результатів. Внаслідок цього будь-яке нововведення, в тому числі менш прогресивне, неефективне нововведення, можна трактувати як інновацію. Для більш глибокого розкриття поняття «інновація» слід використовувати системний підхід з позицій визначення мети й розвитку. На основі аналізу чотирнадцятьма авторами сутності поняття «інновація» дано узагальнююче його визначення як «процес реалізації нової ідеї в будь-якій сфері життя і діяльності людини, що сприяє задоволенню існуючої потреби на ринку і приносить економічний ефект». Специфіка інновації як товару визначається високим ступенем невизначеності при отриманні науково-технічного результату, особливим характером фінансування, тобто ризиком тимчасового розриву між витратами і результатами, невизначеністю попиту. В силу невизначеності попиту при інноваціях пропозиція їх зазвичай грає активну, запобіжну роль. Спонукальні мотиви до інновацій поділяються для інноваційного підприємства на внутрішні і зовнішні. Внутрішній стимул інноваційної активності - необхідність заміни застарілого обладнання з метою підвищення конкурентоспроможності продукції інноваційного підприємства на ринку. При нерозвиненості ринкових відносин, особливо в умовах економічної кризи, вирішальними стимулами до інновацій виступають стимули зовнішнього характеру, зумовлені економічною політикою держави. Перехід світової економіки на новий щабель науково-технічного розвитку зажадав посилення інноваційної активності і нового підходу до нововведень, що з'єднує знання і техніку з ринком. 90-ті роки XX ст. внесли нові тенденції в процес взаємодії економічного середовища та інноваційної діяльності конкуруючих самостійних господарюючих суб'єктів, які змушені багато в чому змінювати стереотипи свого по ведення в цій області. Саме інновації стають головною «дійовою особою» теоретичних сценаріїв і практичної реалізації сучасної науково-технічної революції, кілька відтіснивши інвестиції, панівні багато років в якості головного чинника економічного зростання. До сих пір в теоріях, як правило, російських економістів, що стосуються розширеного відтворення, нарощування обсягу капітальних вкладень розглядається як основна умова НТП і економічного розвитку взагалі. Це не дивно: характер відтворення в нашій країні продовжує носити явні риси екстенсивного розвитку, але головне полягає в тому, що в цих теоретичних побудовах ніколи не було місця ринку. Однак принципова підвищення ролі нововведень викликано в першу чергу зміною ринкової ситуації: характером конкуренції, переходом отпрівичной статичної до динамічної конкуренції. Ця обставина значною мірою визначила особливості взаємодії інновацій і ринку на сучасному етапі. Нововведення - це такий товар, який безпосередньо руками не доторкнутися і фізично не виміряти: їм неможливо скористатися без певного мінімуму наукових знань (особливо математичних), професійної компетенції та необхідної інформованості; його без відповідної попередньої підготовки і перенавчання не реалізували. Специфічною рисою такого товару є його здатність до необмеженого множенню (мультиплікації) доходів.

інтелектуальний товар- Інформація, винахід, ноу-хау і т. Д., - Захищений у відповідній юридичній формі, може бути проданий його законним власником стільки раз, скільки знайдеться на нього покупців.

інноваційна продукція- Результат впровадження продуктових інновацій, нові (знову запроваджені) або зазнали удосконалення вироби, а також вироби, виробництво яких засновано на нових або значно вдосконалених методах (інша інноваційна продукція). Інша інноваційна продукція є результатом впровадження процесних інновацій. Вона включає продукцію, виготовлену на базі передового досвіду при впровадженні нових або вдосконалених методів виробництва, реалізованих раніше у виробничій практиці інших країн або підприємств та розповсюджуються шляхом технологічного обміну (безпатентні ліцензії, ноу-хау, інжиніринг).

1.4. Наукові підходи до визначення терміна «інновація»

Деякі автори на підставі літературного огляду виявляють, що в російській економічній науці під інноваціями прийнято вважати кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у вигляді:

1) нового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку,

2) нового або вдосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності,

3) нового підходу до соціальних послуг. [4]

Найбільшу увагу заслуговує аналіз, проведений Уразовой Н.Г. і Гедіч Т.Г., де все визначення інновації розглядають:

- як результат;

- Як процес;

- Як зміни.

Перший підхід розглядає інновації як кінцевий результат творчої діяльності, що одержав втілення у вигляді нової або удосконаленої продукції, яка реалізується на ринку, або нового або удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності. В даному підході поняття нововведення прирівнюється до поняття інновацій.

Другий підхід розглядає інновації як процес створення, впровадження і поширення нововведень. Для цього підходу також характерно прирівнювання поняття «нововведення» до поняття інновацій.

Третій підхід, при якому інновація розуміється як зміни в економічній, соціальній, науково-технічній та інших сферах завдяки впровадженню даного новшества.В цьому підході уже недоречно прирівнювання поняття інновацій до поняття нововведення або нововведення, так як воно має зовсім інший зміст.

В даний час існує два підходи до визначення поняття інновацій: широкий і вузький.

Широкий підхід полягає в тому, що під інноваціями розуміється будь-яка зміна, наприклад, нова схема розрахунків з постачальниками або якісь свіжі дизайнерські рішення.

Вузький підхід заснований на визначенні інновацій, як корінних змін відтворювальної системи, які змінюють її функціональний основна ознака (інновації першого рівня).

Інновація виникає в результаті використання результатів наукових досліджень і розробок, спрямованих на вдосконалення процесу виробничої діяльності, економічних, правових і соціальних відносин в галузі науки, культури, освіти, в інших сферах діяльності суспільства. Цей термін може мати різні значення в різних контекстах, їх вибір залежить від конкретних цілей вимірювання або аналізу. інновація- Це кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав реалізацію у вигляді нового або вдосконаленого продукту, реалізованого на ринку, нового або вдосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності. Дане визначення міститься в міжнародних стандартах, рекомендації по яких прийняті в Осло (Норвегія) в 1992 р, звідси назва - «Керівництво Осло». Вони розроблені стосовно до технологічних інновацій і охоплюють нові продукти і процеси, а також їх значні технологічні зміни.

Необхідно відзначити про існування «руководстваФраскаті», яке було прийнято в італійському місті Фраскаті в 1963 году.РуководствоФраскатіпредставляет собою дослідження національних експертів з науки та інновацій ОЕСР. Воно являє собою рекомендації зі збору, обробки та аналізу інформації про науку та інновації, але чіткого визначення поняттю «інновація» не дає.

Таким чином, багато авторів сходяться на думці, що кінцевим результатом інновації є комерційний успіх. Інновація вважається здійсненою в тому випадку, якщо вона впроваджена на ринку або в виробничому процесі. Відповідно розрізняються два типи технологічних інновацій: продуктові і процесні. Продуктові інновації охоплюють впровадження нових або вдосконалених продуктів. Процесні інновації - це освоєння нової або значно удосконаленої продукції, організації виробництва. Випуск такої продукції неможливий при використанні наявного обладнання або застосовуваних методів виробництва.

Іншими словами, інновація - це результат реалізації нових ідей і знань з метою їх практичного використання для задоволення визначених запитів споживачів.

Це означає, що якщо, наприклад, розроблена нова ідея, відображена на схемах, кресленнях або досконально описана, але її не використовують ні в одній галузі або сфері, і на ринку вона не може знайти споживача, то ця нова ідея, це знання, що представляє собою результат творчої праці, не є чимось особливим.

Звідси випливає, що основними властивостями (критеріями) інновації є:

u науково-технічна новизна;

u практичного втілення (промислова придатність), тобто використання, наприклад, в промисловості, сільському господарстві, охороні здоров'я, освіті або інших областях діяльності;

u комерційна реалізованість, яка означає, що нововведення «сприйнято» ринком, тобто піддається реалізації на ринку; що, в свою чергу, означає здатність задовольнити певні запити споживачів.

Таким чином, сама по собі нова ідея, як би досконально вона не була б описана, формалізована і представлена ??на схемах і кресленнях - це ще не інновація (нововведення), якщо ця ідея не втілена в використовуваних на практиці продуктах, послугах або процесах. Тільки реалізовані в новій продукції або процесах нові ідеї називаються інноваціями, тобто неодмінними властивостями, критеріями інновації є новизна ідеї та її втілення, реалізація в практичній діяльності, в нових продуктах чи процесах.

Оскільки нова ідея втілена в реальних об'єктах або процесах, остільки вона виявляється орієнтованої на задоволення практичних потреб людей.

Таким чином, в умовах ринкової економіки такий невід'ємний критерій інновації як практичного втілення нової ідеї, виявляється тісно пов'язаним з критерієм її комерційної реалізованості за допомогою появи на ринку нової (інноваційної) продукції або послуг.

Сама інновація являє собою матеріалізований результат, отриманий від вкладення капіталу в нову техніку або технологію, в нові форми організації виробництва праці, обслуговування, управління і т.п.

У сучасній економіці роль інновацій значно зросла. Без застосування інновацій практично неможливо створити конкурентоспроможну продукцію, що має високу ступінь наукоємності та новизни. Таким чином, в ринковій економіці інновації являють собою ефективний засіб конкурентної боротьби, так як ведуть до створення нових потреб, до зниження собівартості продукції, до притоку інвестицій, до підвищення іміджу (рейтингу) виробника нових продуктів, до відкриття і захоплення нових ринків, в тому числі і зовнішніх.

Інновація як економічна категорія відображає найбільш загальні властивості, ознаки, зв'язки і відносини виробництва і реалізації нововведень. Сутність інновації проявляється в її функціях. Функції інновації відображають її призначення в економічній системі держави і її роль в господарському процесі. Особливу роль відіграють інновації в підвищенні конкурентоспроможності підприємств.

В інноваційному менеджменті виділяють наступні функції інновацій. Перша функція інновацій полягає в тому, що практично всі нововведення спрямовані на зменшення витрат (праця, ресурси, енергія), вони створюють можливості залучення у виробництво нових продуктивних сил, підвищують ефективність праці і виробництва. Друга функція інновацій - підвищення якості вироблених продуктів, що веде до зростання рівня виробництва і споживання, сприяє поліпшенню якості життя. Третя функція інновацій полягає в тому, що вони, підвищуючи якість, знижуючи витрати і вдосконалюючи споживання, сприяють підтримці пропорцій між попитом і пропозицією, між виробництвом і потребленіем.Четвертая функція інновацій полягає в тому, що в процесі розробки і використання інновацій йде активний розвиток інтелектуального потенціалу людини, створюються умови для творчого зростання і йде прискорення НТП.

Спонукальним механізмом розвитку інновацій, в першу чергу, є ринкова конкуренція. В умовах ринку виробники продукції або послуг постійно змушені шукати шляхи скорочення витрат виробництва і виходу на нові ринки збуту. Тому підприємницькі фірми, першими освоїли ефективні інновації, отримують вагому перевагу перед конкурентами.

Інновація є реалізованим на ринку результатом, отриманим від вкладення капіталу в новий продукт або операцію (технологію, процес). У зв'язку з цим при всій різноманітності ринкових нововведень важливою умовою для їх практичної реалізації в бізнесі є залучення інноваційних інвестицій в достатньому обсязі.

В силу своєї специфіки малим підприємствам доводиться проявляти більшу активність на ринку, використовуючи свою гнучкість і здатність до швидкої переорієнтації. Тому часто саме малі підприємства стають першовідкривачами нових продуктів і нових технологій в різних галузях. Інноваційна діяльність сприяє підвищенню здатності виживати компанії в конкурентній боротьбі, що особливо важливо для малого підприємства. Крім того, при реалізації інновації, запропонованої до продажу, відбувається обмін «гроші - інновація». Грошові кошти, отримані підприємцем в результаті такого обміну, по-перше, покривають витрати по створенню і продажу інновацій, по-друге, приносять прибуток від реалізації інновацій, по-третє, виступають стимулом до створення нових інновацій, по-четверте, є джерелом фінансування нового інноваційного процесу.



Попередня   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

ІРКУТСЬКИЙ державний технічний університет | В.Л. Рупосов | Теоретичні основи інноваційного менеджменту | Структура інноваційного процесу | Технологія як основне поняття інноваційного процесу | види технологій | Види і сутність фундаментальних досліджень | Поняття життєвого циклу інновацій | Життєвий цикл технологій | Інноваційна діяльність |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати