загрузка...
загрузка...
На головну

Основні показники роботи стаціонару

  1. Amp; 10. Основні напрямки сучасної філософія історії
  2. Divide; несталий і перехідні режими роботи насосів
  3. I Основні інформаційні процеси і їх реалізація за допомогою комп'ютерів
  4. I. КУРСОВІ РОБОТИ
  5. I. Основні і допоміжні процеси
  6. II. 6.4. Основні види діяльності та їх розвиток у людини
  7. II. ДИПЛОМНІ РОБОТИ

Показниками діяльності стаціонару є: забезпеченість населення стаціонарною допомогою (відношення числа ліжок до чисельності населення, помножена на 10000); навантаження медичного персоналу (число ліжок на 1 посаду лікаря і середнього медперсоналу в зміну); матеріально-технічна та медична оснащеність; використання ліжкового фонду; якість лікувально-діагностичної стаціонарної допомоги та її ефективність.

Ліжковий фонд і його використання характеризуються такими показниками:

- Забезпеченість стаціонарною допомогою (число ліжок на 10.000 населення); розраховується як відношення числа середньорічних ліжок до середньорічної чисельності населення, помножена на 10.000.

- Рівень госпіталізації населення на 1000 жителів; розраховується як відношення всіх хворих, які надійшли до середньорічної чисельності населення, помножена на 1000.

- Структура ліжкового фонду розраховується як відношення числа ліжок щодо окремих профілів до загальної кількості ліжок, в%.

- Число ліжок на 1 посаду (в зміну) лікаря (середнього медичного персоналу); розраховується як відношення числа середньорічних ліжок в стаціонарі (відділенні) до числа зайнятих посад лікарів (середнього медичного персоналу) в стаціонарі (відділенні).

- Укомплектованість стаціонару лікарями (середнім медичним персоналом); розраховується як відношення числа зайнятих посад (середнього медичного персоналу) в стаціонарі до числа штатних посад лікарів (середнього медичного персоналу) в стаціонарі, помножене на 100%.

- Середнє число днів роботи ліжка на рік (зайнятість ліжка в році); розраховується як відношення числа ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі до числа середньорічних ліжок. Орієнтовний норматив зайнятості терапевтичної ліжка - 330-340 днів, для інфекційних 280-290 днів.

- Середня тривалість перебування хворого на ліжку; розраховується як відношення числа проведених хворими ліжко-днів до числу вибулих хворих. Цей показник розраховується за нозологічними формами, орієнтовний норматив тривалості перебування на терапевтичної ліжку - 12-14 днів (в останні роки з урахуванням стандартів лікування по ОМС значно знижений).

- Оборот ліжка; розраховується як відношення числа пролікованих хворих (полусумма надійшли, виписаних та померлих) до середньорічного числа ліжок. Орієнтовний норматив - 17-20 хворих на рік.

Про якість обслуговування хворих в стаціонарі можна судити за показниками лікарняної летальності.

- Загальнолікарняного показник летальності; розраховується як відношення числа померлих в стаціонарі до пролікованих хворих (що надійшли, виписаних та померлих), помножене на 100%.

Залежно від відділень і складу хворих цей показник може бути від 1 до 3 на 100 хворих. Оцінюється показник післяопераційної летальності (ставлення числа померлих серед прооперованих до числа прооперованих, помножене на 100%). Частота післяопераційних ускладнень визначається відношенням числа ускладнень до числа проведених операцій, помножене на 100%. Показники досуточной летальності (в перші 24 години перебування хворого в стаціонарі), відсоток збігу діагнозів напрямки, клінічного та патологоанатомічного, які служать для характеристики якості лікарської діагностики.

Термін перебування хворого в стаціонарі можна розділити на 4 періоди. Перший період - від надходження хворого до початку обстеження - повинен бути мінімальним (не більше доби). Другий період - клініко-діагностичних досліджень - містить найбільші резерви для скорочення термінів перебування хворого в стаціонарі. Причинами невиправдано тривалого перебування хворого на ліжку часто є відсутність наступності між поліклінікою і стаціонаром, дублювання діагностичних процедур, перевантаження клініко-діагностичних підрозділів, недостатня укомплектованість і підготовка кадрів. Третій період - лікування хворого в стаціонарі - залежить від кваліфікації лікарів, тактики ведення хворих, ефективності засобів і методів лікування. Четвертий період - виписка пацієнта - може бути скорочений при оптимізації організаційних прийомів (регламентація по днях тижня, попередня підготовка документації і ін.).

На показники діяльності стаціонару впливають: тип і профіль ЛПУ, склад хворих, своєчасність обстеження, якість лікування, кваліфікація медперсоналу, організація роботи стаціонару, якість поліклінічної допомоги.



Попередня   70   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85   Наступна

Управління охороною здоров'я на адміністративній території | Основи організація роботи амбулаторно-поліклінічних установ | Основні показники діяльності поліклініки | Функції лікарської посади лікаря-терапевта | Медична допомога на дому | Диспансеризація міського населення | Стаціонарзамещающіе установи амбулаторно-поліклінічного типу | Медико-соціальне значення відновного лікування | Організація стаціонарної медичної допомоги | Структура міської лікарні |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати