загрузка...
загрузка...
На головну

Зразок оформлення висновку до курсової та дипломної робіт

  1. III. Умови договору, що містить положення про надання комунальних послуг, і порядок його укладення
  2. XI.4 Оформлення курсової роботи.
  3. Алгоритм оформлення позицій замовлення
  4. Алгоритм оформлення регіональних замовлень в ERM
  5. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА КУРСОВОЇ РОБОТИ
  6. ШЛЮБ ТА УМОВИ ЙОГО УКЛАДАННЯ
  7. Веданта. Висновки Відичного Одкровення.

Примітка: текст зразка укладення дан на основі роботи з соціальної педагогіки.

висновок

(16 кегль, напівжирний)

Сьогодні в нашій країні відбуваються зміни в сферах економіки, культури, політики і т.д. Це пов'язано з різкою зміною державних пріоритетів, суспільної свідомості. Повноцінне сучасна освіта це шанс на виживання, як всієї країни, так і окремих людей. Перед сучасною системою шкільної освіти ставиться завдання розвитку гармонійної особистості, готової до вирішення соціально значущих завдань.

Оновлюється школа, маючи на меті своєї діяльності виховання цілісної людини, все більше осмислює інструмент, що забезпечує успішне протікання освітнього процесу, - змістовне і щільне взаємодія всіх суб'єктів виховання в спілкуванні в спільну діяльність: вчителів, учнів та батьків.

Виходячи з цього, нами була визначена наступна тема дослідження: «Педагогічні умови організації спілкування соціального педагога з підлітками в умовах загальноосвітньої школи».

Мета дослідження полягала в тому, щоб вивчити проблему спілкування в науковій літературі і виявити педагогічні умови ефективної організації спілкування соціального педагога з підлітками в умовах середньої загальноосвітньої школи.

Відповідно до мети були визначені і вирішені наступні Завдання дослідження:

перше завданнявключала в себевиявлення на основі наукової літератури суті поняття спілкування і визначення його ролі в навчально-виховному процесі школи.

Дослідження М.С. Кагана, Л.С. Виготського, М. Бахтіна, А.А. Бодалева, Г.М. Андрєєвої і ін. Нами було за основу взято наступне визначення спілкування. Спілкування - це межсуб'ектних взаємодія, яка виступає як багатоплановий процес організації, встановлення і розвитку комунікації, взаєморозуміння і взаємодії між педагогами та школярами, що породжується цілями і змістом їхньої спільної діяльності, в якій спілкуються здійснюють свої цілі, пізнають один одного, вступають у взаємини, встановлюють взаимообращение , що передбачає вплив спілкуються один на одного.

Категоріальний статус поняття «спілкування» визначався нами в його взаємозв'язку з категорією «діяльність», розгляд якої дозволяє побачити основу, особливості спілкування як процесу. Саме діяльність людини призвела до формування такого соціального якості як спілкування, що розглядається як особливий вид діяльності - комунікативний, що володіє елементами, властивими діяльності взагалі: діями, операціями, мотивами і т.д.

Нами було виявлено, що специфіка спілкування в школі визначається призначенням педагогічної діяльності, спрямованої на реалізацію цілей розвитку особистості. У процесі педагогічного спілкування здійснюється навчання прийомам і способам розумової діяльності, формування розумових процесів, управління процесами навчання і виховання, навчання прийомам роботи, постійна підтримка зацікавленості учнів на самому уроці і в позаурочний час, мотиваційне забезпечення навчально-виховного процесу, нормативних взаємовідносин з колективом і з окремим учнем, зняття емоційної напруженості.

при вирішеннідругого завдання - визначити особливості організації спілкування суб'єктів освітньої діяльності в школі -нами було визначено, що чим більш змістовною є професійна діяльність соціального педагога в школі, тим більше багатогранним виступає спілкування, тобто його діяльність зумовлює межі та способи спілкування, визначає його характер, види і виділення в професійному спілкуванні двох взаємопов'язаних ланок:

- Загальні принципи спілкування, закладені самим характером суспільного ладу;

- Індивідуальні принципи спілкування, або його стиль.

При цьому соціальний педагог, повинен сам в залежності від умов, обстановки, атмосфери спілкування, від особистості своєї і школяра, настрою визначити таку стратегію і тактику спілкування з дитиною, яка б дозволила забезпечити ефективне протікання комунікативного процесу, формування його творчого характеру.

Важливим в організації діяльності соціального педагога є стимулювання школяра на прояв його власної активності, що дозволяє йому успішно самореалізуватися в житті, тому утворення ми розглядаємо як процес, опосередкований спілкуванням, різними комунікаціями і міжособистісними відносинами, тобто діалогічність як «універсальної характеристикою особистісно орієнтованих освітніх технологій» .

Ідея гуманізації освіти базується на уявленні про те, що формування здорової, повноцінної особистості можливо лише в тому випадку, якщо дитина в процесі свого розвитку буде відчувати любов і повагу до себе, свою цінність для світу оточуючих його людей. А це можливо, коли виховує школяра педагог прагне до діалогічного спілкування з ним на основі відкритості та рівності позицій, беручи людини таким, яким він є.

Ефективною формою спілкування - взаємодії є діалог. Діалог - це така розмова, в процесі якого народжується істина, щось третє, нове, невідоме до початку розмови.

Якщо ми прагнемо до реалізації діалогічних відносин в школі, то кожен раз, спілкуючись з тим чи іншим партнером, соціальний педагог повинен чітко уявляти, про що говорити, або, іншими словами, визначити предмет спілкування. Предметом діалогічного спілкування можуть бути всі сфери людської діяльності: внутрішній світ людини, міжособистісні стосунки, навколишній світ, наукові знання, поведінку підлітка, його успішність, стосунки з батьками тощо.

Третім завданням ісследованіябиловиявлення педагогічних умов ефективної організації спілкування соціального педагога з підлітками в умовах середньої загальноосвітньої школи.

Вирішуючи це завдання, нами були визначені такі педагогічні умови, необхідні для організації ефективного спілкування соціального педагога з підлітками в умовах школи:

1. Особливий психолого-педагогічний клімат, організований соціальним педагогом при роботі з підлітками.

Спілкування соціального педагога зі школярем повинна будуватися і плануватися таким чином, щоб воно відповідало тій послідовності, в якій перед дітьми виникають ті чи інші проблеми. Коли школяр усвідомив для себе сенс проблеми, роль педагога зводиться до створення вільної невимушеної атмосфери, яка буде стимулювати школяра до її вирішення. Педагог зможе створити потрібну атмосферу спілкування, якщо він буде керуватися наступними принципами:

- На всьому протязі виховного процесу соціальний педагог повинен демонструвати дітям своє повне до них довіру;

- Він повинен допомагати підліткам у формуванні та уточненні цілей і завдань, що стоять як перед групами, так і перед кожним школярем окремо;

- Він повинен завжди виходити з того, що у підлітка є внутрішня мотивація до здійснення певного вчинку;

- Він повинен виступати для школярів як джерело різноманітного досвіду, до якого завжди можна звернутися за допомогою, зіткнувшись з труднощами у вирішенні того чи іншого завдання;

- Він повинен розвивати в собі здібності відчувати емоційний настрій групи і кожного підлітка і приймати його;

- Він повинен бути активним учасником групової взаємодії, відкрито виражати в групі свої почуття і повинен прагнути до досягнення емпатії, що дозволяє розуміти почуття і переживання кожного школяра.

2. Авторитет особистості соціального педагога як фактор встановлення педагогічно доцільних взаємин з підлітком.

Авторитет особистості соціального педагога є визнання за ним права приймати значимі для школярів рішення, не знижуючи їх самостійності, відповідальності за наслідки їхньої співпраці з ним. Атмосфера, створювана діями авторитетного педагога, підстьобує ініціативу хлопців, їх прагнення творчо, зацікавлено працювати і жити.

Авторитет педагога має різні підстави залежно від вікових особливостей школярів. У підлітковому віці вже недостатньо одного лише авторитету. Підлітки більш диференційовано підходять до оцінки особистості педагога. Якщо за педагогом визнається право на прийняття відповідального рішення в ситуації особистої зацікавленості підлітка і тим більше в умовах позанавчальної діяльності, то це можна розцінювати як справжній авторитет особистості соціального педагога.

Тому в структурі особистості соціального педагога найбільше значення набувають його ціннісні орієнтації, зокрема:

- Чи становлять школярі цінність для нього;

- Професія, засобами якої він служить суспільству, і можливість удосконалюватися в ній.

При цьому соціальному педагогу необхідно знати особливості людської душі, особистості дитини, особливості їх психології в різному віці, в досконало володіти методами і прийомами виховання, уявляти собі кінцеву мету виховання і знати шляхи і засоби їх досягнення.

3. Педагогічні вимоги в регулюванні відносин соціального педагога і вихованців у виховному процесі.

Вимогливість, заснована на повазі особистості вихованця, - ось умова встановлення педагогічно доцільних відносин соціального педагога з підлітками. Всі вимоги можна розділити на позитивні, тобто стимулюють якісь потрібні педагогу дії школярів, і негативні, покликані гальмувати, припиняти ті чи інші небажані дії. Педагогічні вимоги можуть здійснюватися вербальними і невербальними засобами.

4. Соціальний педагог буде мати свободу вибору стилю педагогічного спілкування в залежності від виникає ситуації.

Одним з найважливіших вимог, яка пред'являється сьогодні до особистості соціального педагога, є чіткість його соціальної та професійної позиції. Позиція педагога - це система інтелектуальних і емаціонально-оціночних відносин до світу, педагогічної дійсності і педагогічної діяльності. Соціальна та професійна позиції соціального педагога не можуть не відбитися на стилі його спілкування, під яким слід розуміти індивідуально-типологічні особливості взаємодії педагога зі школярами. Саме тому стиль спілкування соціального педагога розглядається в тісному зв'язку із загальним стилем педагогічної діяльності.

Загальноприйнятою класифікацією стилів педагогічного спілкування є їх поділ на авторитарний, демократичний і попустительский (А.В. Петровський, Я.Л. Коломінський, В.В. Шпалінскій, М.Ю. Кондратьєв та ін.).

На наш погляд, саме при стилі співпраці педагог орієнтований на підвищення суб'єктної ролі школяра у взаємодії, на залучення кожного до вирішення загальних справ. Основна особливість цього стилю - взаімопріятіе і взаимоориентации. В результаті відкритого і вільного обговорення проблем, що виникають школярі спільно з педагогом приходять до того чи іншого рішення. Демократичний стиль спілкування соціального педагога зі школярами - єдиний, реальний спосіб організації їх співпраці.

Практичне дослідження організації спілкування соціального педагога з підлітками, здійснювалося нами на базі восьмого класу Ліцею № 1 м Оренбурга. Вік школярів характеризується певними особливостями, які впливають на вибір соціальним педагогом певного стилю спілкування. У підлітковому віці вдосконалюється психіка, змінюються потреби і мотиви діяльності, відбувається перебудова навчально-виховного процесу, кардинально змінюється зміст навчання, на зміну чуттєвого сприйняття приходить раціональне. Крім того, стабілізуються риси характеру та основні форми міжособистісного спілкування.

При аналізі існуючого рівня організації спілкування соціального педагога з підлітками нами були виявлені наступні критерії.

За першою умовою (створення особливого психолого-педагогічного клімату, організованого соціальним педагогом при роботі з підлітком) були виділені три критерії:

- Хороший;

- Задовільний;

- Незадовільний.

За другим умові (авторитет особистості соціального педагога як фактор встановлення педагогічно доцільних взаємин з підлітком) ми виділили три критерії характеристики ролі соціального педагога в процесі спілкування:

- Педагог - джерело інформації;

- Педагог - референтное особа;

- Педагог - авторитетна особа.

Третя умова (педагогічні вимоги в регулюванні відносин педагога і вихованців у виховному процесі) умовно, по емоційно-психологічної спрямованості, ми розділили на три групи:

- Виражають позитивне ставлення - прохання, схвалення, довіру;

- Виражають негативне ставлення - недовіра, осуд, загроза;

- Рада, вимога в ігровій формі, натяк, умовне вимогу.

І остання умова, яку ми виявляли - це соціальний педагог буде мати свободу вибору стилю педагогічного спілкування в залежності від виникає ситуації. За емоційно-психологічної спрямованості всі стилі, ми розділили на дві групи:

1 виділяє позитивні сторони педагогічного керівництва:

- Стиль спілкування на основі захопленості спільною діяльністю;

- Стиль спілкування на основі дружнього ставлення;

- Стиль спілкування - дистанція.

2 виділяє негативні сторони педагогічного керівництва:

- Стиль спілкування - залякування;

- Стиль спілкування - загравання;

- Стиль спілкування - перевагу.

Відповідно до даних критеріями, ми визначали існуючий рівень спілкування соціального педагога з підлітками.

У процесі організації спілкування соціального педагога з підлітками застосовувалися такі практичні заходи, в процесі яких використовувалися пропоновані педагогічні умови:

- Профорієнтаційні заходи;

- Дотримання гігієни і культури спілкування.

Проведений аналіз виявив, що деякі критерії, визначені нами з педагогічних умов, змінилися на кінець експерименту в порівнянні з початком дослідження. За трьома умовами змін не відбулося. За 4 умові одною відбулися зміни щодо поліпшення умови.

Таким чином, виявлені нами педагогічні умови організації спілкування соціального педагога з підлітками в умовах школи є ефективними.

Примітка: Текст висновку друкується 14 кеглем через полуторний інтервал.


додаток 26

 



Попередня   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82

інтерв'ювання | додаток 11 | II.Проведеніе інтерв'ю. | Список використаних джерел | Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи | Вищої професійної освіти | Характеристика творчої діяльності | Приклади оформлення діаграм | завдання стилістики | Вступ |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати