На головну

В експериментах Коула

 випробовувані  I підгрупа  II підгрупа  III підгрупа
 ліберійці  1,1  7,3  6,8
 Американці і канадці  8,9  9,8  9,0

носяться пред'являються листя, потім в контрольній серії їх просили визна
 ділити категорії, до яких належали листя. Піддослідним другий під-
 групи пред'являвся такий же набір листя, по тим же категоріям, але з-
 спілкувалося, що ці листи належать двом вигаданим людям Сумо та
 Тогба (місцеві імена). У контрольній серії вони повинні були классифи-
 царювати листя за належністю цим двом людям. піддослідним третьої
 підгрупи також повідомлялося, що листя належать Сумо і Тогба, але ли-
 стья були розподілені на дві категорії випадковим чином, так що місце-
 ная класифікація листя не могла допомогти віднести їх до тієї чи іншої пер-
 сонажей. Число спроб, необхідних для правильної ідентифікації всіх
 листя, відрізнявся за групами та умовами експерименту і розподілилося
 наступним чином (табл. 15.11).

В середньому американцям і канадцям Потрібно 9 спроб для правиль-
 ної ідентифікації всіх листя незалежно від умов навчання. кпелле
 навчалися швидше, але за певної умови. Коли їх просили іден-
 тіфіціровать листя дерев і чагарників, вони швидко справлялися з за-
 данием. Коли ж листя треба було розбити на категорії за прінадлежнос-
 ти Сумо і Тогба, навіть в разі, якщо все листя дерев належали Сумо,
 а чагарників - Тогба, вони були не більше успішні, ніж в разі распреде-
 лення листя по цим двом категоріям в довільному порядку. Вони не ви-
 пользовали добре відому їм класифікацію листя. Місцеві жителі
 легко впізнавали листя і могли їх віднести до категорій, але коли вводилося
 вигадане і довільне підставу для класифікації, відома їм
 класифікація ніяк не впливала на успішність виконання завдання. (чо-
 му все-таки у Сумо повинні бути всі листя дерев, коли Тогба володіє ли
 стьямі чагарників?) Освічені іноземці повільно навчалися іден-
 тіфіціровать листя, не могли використовувати категоріальні відмінності. Коул
 з співробітниками прийшли до висновку, що «культурні відмінності в когнітивних
 процесах швидше кореняться в обставинах застосування якихось конкретних
 них когнітивних прийомів, ніж в наявності відповідних психічних про-
 процесів водної групі і їх відсутності в інший »(цит. за: [Коул, 1997, с. 100]).

При навчанні математики місцеві діти кпелле навчалися складати
 прості числа. Якщо їм показували приклад: 2 + 6 = ?, а потім давали конт-
 рольний питання: 3 + 5 = ?, діти протестували, вважаючи, що це несправедлі-
 во і вимагали знайомого прикладу. Однак ті ж діти і дорослі кпелле
 відмінно торгували і навіть обманювали туристів.




Попередня   230   231   232   233   234   235   236   237   238   239   240   241   242   243   244   245   Наступна

Глава 15. Детермінанти когнітивного розвитку | Вплив економічних факторів | когнітивного розвитку | Глава 15. Детермінанти когнітивного розвитку | Формуючий експеримент в дослідженні детермінант когнітивного розвитку | Глава 15. Детермінанти когнітивного розвитку | Формуючий експеримент в дослідженні детермінант когнітивного розвитку | Глава 15. Детермінанти когнітивного розвитку | Культура і вплив соціального контексту | Культура і вплив соціального контексту |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати