загрузка...
загрузка...
На головну

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ

  1. Аналіз та порівняльна характеристика складу, структури та ефективності використання основних виробничих фондів.
  2. Аналіз та порівняльна характеристика трудових ресурсів підприємства.
  3. Використання закладок
  4. Використання основних засобів і носіїв реклами в туристичному та готельно-ресторанному бізнесі
  5. Використання результатів аналізу і оцінки оперативної обстановки в діяльності міськрайлінорганів внутрішніх справ
  6. Використання, як форма реалізації норм права.
  7. Групування з використанням засобів Місrоsоft Ехсеl

Перед любим суспільством незалежно від типу його економічної системи зажди стоять чотири основні проблеми: що, як, скільки і для кого виробляти. Цих проблем не було б, якби не були б обмежені економічні ресурси. Вся господарська діяльність людей завжди і всюди була спрямована на подолання обмеженості ресурсів.

Обмеженість виникає внаслідок незбалансованості між щораз більшими і невгамовними потребами та порівняно обмеженими і рідкісними ресурсами для задоволення цих потреб. Жодне суспільство не має достатніх ресурсів для виробництва такого обсягу товарів і послуг (економічних благ), який воно бажало б мати.

Водночас суспільство може зменшити ступінь невідповідності між потребами і ресурсами, домагатися підвищення задоволення потреб з наявних ресурсів шляхом підвищення ефективності функціонування національної економіки. Ефективність економіки характеризує зв'язок між кількістю ресурсів, витрачених у процесі виробництва, і кількістю товарі і послуг, отриманих у результаті використання цих ресурсів. Збільшення кількості товарів і послуг за даного обсягу залучених ресурсів означає підвищення ефективності. І навпаки, зменшення обсягу продукції, який одержують із даної величини залучених ресурсів, свідчить про зниження ефективності використання ресурсів. Тому нерідко кажуть, економічна теорія - це наука про ефективність використання обмежених ресурсів. Ефективне використання ресурсів передбачає: а) повну зайнятість ресурсів; б) повний обсяг виробництва.

Повна зайнятість означає використання всіх наявних ресурсів для виробництва. У суспільстві не повинно бути підприємств або капітального устаткування, що простоюють, землі, яка не обробляється, працівників, які вимушено залишаються без роботи. Зауважимо, що йдеться тільки про придатні для виробництва ресурси. У кожному суспільстві усталені практика і звичаї визначають, які ресурси є придатними для використання. Наприклад, законодавство і звичаї можуть передбачати, що працю дітей використовувати не слід, що для збереження родючості орні землі потрібно залишати під паром тощо. Використання всіх наявних ресурсів недостатньо для ефективного функціонування економіки. Слід ще забезпечити повний обсяг виробництва.

Повний обсяг виробництваозначає, що ресурси використовують у такий спосіб, який дає змогу найповніше задовольнити потреби суспільства. Якщо економіка не досягає повного обсягу виробництва, то кажуть, що ресурси недовикористовуються. Повний обсяг виробництва потребує наявності двох видів ефективності - розподільної та виробничої.

Перед кожним суспільством стоїть проблема розподілу обмежених ресурсів між виробництвом найрізноманітніших продуктів. Скільки землі слід відвести під пшеницю, а скільки під пасовища? Скільки кеваліфікованої робочої сили варто залучити у виробництво тракторів, телевізорів, а скільки в перукарні і т.п.? Розподільна ефективністьозначає, що ресурси залучаються до виробництва саме тих товарів і послуг, які найбажаніші й найпотрібніші для суспільства. Повний обсяг виробництва передбачає досягнення виробничої ефективності,тобто використання найсучаснішої технології, яка забезпечує максимальну віддачу від залучених ресурсів. Інакше кажучи, товари й послуги виробляють із найнижчими витратами. Справді, пшеницю можна жати серпом, а землю копати лопатою, але чи можна при цьому забезпечити високу ефективність?

Оскільки ресурси рідкісні, економіка за повної зайнятості й повного обсягу виробництва не може забезпечити необмеженого випуску товарі і послуг. Саме тому люди мають вибирати, які продукти виробляти, а від яких відмовитися. Отже, пероед суспільством виникає проблема вибору,пошуку альтернативних варіантів використання ресурсів.

Попробуємо на прикладі найпростішої моделі графічно проаналізувати цю проблему. Для найкращої ілюстрації проблеми вибору зробимо декілька припущень:

1) економіка функціонує за умов повної зайнятості й досягає повного обсягу виробництва;

2) фактори виробництва постійні, як по кількості, так і по якості;

3) технологія виробничих процесів є постійною. Припущення 2) і 3) означають, що ми розглядаємо ситуацію на певний момент часу або впродовж дуже короткого проміжку часу. Для тривалого періоду ці припущення були б нереалістичними;

4) економіка виготовляє не величезку кількість товарів і послуг, а лише два продукти - масло і трактори. Масло символізує споживчі блага, тобто продукти, які безпосередньо задовольняють потреби людей. Трактори, символізують блага виробничого призначення, тобто продукти, які задовольняють потреби людей опосередковано, забезпечуючи ефективніше виробництво.

Виробничі можливості суспільства показані у табл.2.1.

Альтерантиви Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
Трактори, тис.шт. Масло, млн.т
A
B
C
D
E
F

Табл.2.1. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів

Тепер поміркуємо над альтернативними комбінаціями кількостей тракторів і масла, які суспільство може обирати. Хоч надані дані гіпотетичні, але положення, які вони ілюструють, мають величезне практичне значення. Нехай усі ресурси суспільство зосередило на виробництві масла. Максимальна кількість масла, яку можна виготовити за існуючого рівня технології з наявних ресурсів, становить 5 млн.кг.

Уявімо тепер, що всі 100% ресурсів спрямовано на виробництво тракторів. Їх максимально можливе виробництво становить 15 тис.шт. Отже, якщо супільство повністю відмовилося від виробництва масла, то можна буде виробити 15 тис.тракторів.

Це - дві крайності. Будь-яка економіка виробляє і споживчі, і капітальні блага. Варіанти вибору між виробництвом масла і тракторів за умови повного використання обмежених ресурсів відображені в таблиці 2.1. З таблиці видно: якщо суспільство відмовляється від деякої кількості масла, то тає додаткову кількість тракторів. Отже, масло трансформується у трактори через переорієнтацію ресурсів. Повне використання обмежених ресурсів означає, що суспільство мусить вибирати між виробництвом тракторів і виробництвом масла. Оскільки трактори символізують капітальні блага, а масло - споживчі блага, то суспільству завжди доводиться робити вибір між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання.

Переміщення ресурсів із виробництва капітальних благ на виробництво предметів споживання видається спокусливим. Суспільство повніше задовольнає власні щоденні потреби. Однак така поведінка суспільства буде недалекоглядною. Переміщення ресурсів завдасть удару по самому суспільству, оскільки запас його капітальних благ зменшиться або принаймі не збільшуватиметься звичним темпом, а в результаті потенціал майбутнього виробництва знижуватиметься. Переміщуючись від альтернативиА до альтернативи F (табл.2.1), суспільство віддає перевагу задоволенню нинішніх потреб, тобто реалізує підхід "більше зараз" за рахунок "набагато більше потім". І навпаки, переміщуючись від альтернативи F до альтернативи А, суспільство утримується від поточного споживання, що сприятиме збільшенню капітальних благ, і можна сподіватися на більший обсяг виробництва, а отже, більший обсяг споживання в майбутньому.

Отже, в будь-який момент часу економіка за повної зайнятості і повного обсягу виробництва мусить жертвувати частиною одного продукту, щоб отримати більше іншого продукту. Обмеженість ресурсів не дає змоги одночасно збільшувати виробництво обої продуктів.

Для більшої наглядності розглянемо цю проблему графічно (рис.2.3).

А

т 15 В

р 14

а C

к 12

т D

о

р 9 U

и

E

F

0 1 2 3 4 5 масло

Рис.2.3. Крива виробничих можливостей

Крива ABCDEF називається крива виробничих можливостей або крива трансформації.Вона показує максимально можливі об'єми виробництва тракторів та масла при повному використанні всіх названих ресурсів. Кожна точка на кривій виробничих можливостей показує строго задане кількісне співвідношення виробництва тракторів і масла. Графік виробничих можливостей економісти називають моделлю, яка характеризує вибір як економічну проблему. Ця модель є фундаментальною і лежить в основі всіх інших економічних моделей і висновків. Тому аналіз економіки починається саме із знайомства з цією моделлю. Вона дає чітке представлення про три взаємозв'язані поняття - обмежені ресурси, вибір і затрати.

Продовжуючи аналіз графіка виробничих можливостей, розглянемо комбінацію двох названих товарів у точці U. Вона розташована в середині області виробничих можливостей. Ця точка показує таку комбінацію тракторів і масла, при якій їх виробництво є меншим, ніж могло би бути при повному і ефективному використанні всіх ресурсів. Вибравши таку комбінацію продуктів, суспільство або змирилось би з наявністю невикористаних ресурсів (наприклад, з безробіттям) або з низькою ефективністю їх використання (наприклад, з великими втратами сировини і матеріалів). Це означало би, що суспільство свідомо орієнтується на неефективне виробництво. Тому така орієнтація може бути тільки вимушеною в силу якихось економічних або позаекономічних обставин. В реальній дійсності економіка любої країни прагне максимально наблизитися до границі виробничих можливостей, але рідко коли співпадає з нею. Для того є об'єктивні і суб'єктивні причини. До об'єктивних можна віднести наявність резервних виробничих ресурсів, необхідних для оперативного реагування на зміну ринкової коньюктури. До суб'єктивних відносяться природні (стихійні катаклізми) і соціальні (політичні конфлікти, забастовки) причини.

Точка Р характеризує такий випуск продукції, якого неможливо досягнути при повному і ефективному використанні наявних в даний момент ресурсів і існуючих технологій. Однак, слід мати на увазі, що виробничі можливості суспільства постійно зростають завдяки технічному, економічному і соціальному прогресу. А це постійно розсуває границі виробничих можливостей. Точки поза кривою виробничих можливостей відображають прогнозований ріст виробництва. Таким чином, крива ABCDEF , тобто границя виробничих можливостей, характеризує одночасно і можливий, і бажаний випуск продукції. Власне із різних комбінацій випуску тракторів і масла, відзначених точками на цій кривій, суспільство повинно вибрати таку згідно теорії про раціональну поведінку, яка є найбільш бажаною в даний момент.

Графік виробничих можливостей тому і показує максимальне (найбільш ефективне) використання ресурсів, що збільшення випуску одних товарів (тракторів) неможливий без зменшення виробництва інших (масла), і навпаки. А це перетворює "втрачену" величину другого результату в свого роду неминучу плату за приріст першого результату. Крива виробничих можливостей якраз наглядно і показує цю неминучу плату у кожній точці. Така плата або втрата, в економічній теорії отримала назву "альтернативна вартість".

Альтернативна вартістьтовару визначається кількістютовару, від якої траба відмовитися, щоб отримати деяку кількість іншого товару, або альтернативна вартість - це те від чого треба відмовитись, щоб отримати бажане. Як тільки суспільство ухвалює рішення про використання обмежених ресурсів, тобто робить економічних вибір, то перед ним одразу ж постає питання альтернативної вартості, тобто ціни втрачених можливостей.

Щоб краще зрозуміти, що означає альтернативна вартість, розглянемо специфіку самої форми кривої виробничих можливостей.

Крива виробничих можливостей, як видно з рис.2.3., спадна, тобто вона нахилена праворуч і вниз. Вона є опуклою лінією, а не прямою. Це пов'язано із законом зростання альтернативної вартості. Цей закон можна сформулювати так: для отримання додаткової одиниці потрібного продукту доводиться відмовлятись від щораз більшої кількості іншого продукту.

Як видно із табл.2.1, перша одиниця масла передбачає відмову лише від однієї тисячі тракторів. Іншими словами, "ціною" першого мільйона кілограмів масла є одна тисяча тракторів. Ця "ціна" масла, як видно з прикладу, постійно зростає. Вже для отримання другої одиниці масла треба пожертвувати двома тисячами тракторів, третьої - трьома і т.д. Кожна додаткова одиниця масла стає дедалі дорожчою, тобто доводиться відмовлятись від виробництва щораз більшої кількості тракторів. Графічно (рис.2.3) це відображено в тому, що крива виробничих можливостей крутіша від точки А до точки F.

Закон зростання альтернативної вартості поширюється і на виробництво масла. Тільки в цьому разі відмова від кожної одиниці масла виражатиметься у щораз меншому прирості виробництва тракторів. Справді, якщо виробництво першої "партії" тракторів 5 тис.штук обійшлося суспільству досить легко - довелося скоротити виробництво масла на 1 млн.т, то вже наступні зменшення виробництва масла (з 4 до 3; з 3 до 2, і з 2 до 1 млн.т.) супроводжувалися щораз меншим приростом виробництва тракторів (відповідно на 4, 3 і 2 тис.одиниць).

Економічний зміст закону зростання альтернативної вартості пов'язаний з тим, що економічні ресурси не зовсім придатні для повного їх використання у виробництві альтернативних продуктів. Коли ми намагаємось збільшити виробництво масла, то передусім використовуємо ті ресурси, які найпридатніші для цього. Переміщуючись від альтернативи А до В (табл.2.1, рис.2.3.), ми спочатку маємо змогу обрати ресурси, найпридатніші для виробництва масла. Однак, коли переміщуємося від В до С, від С до D і далі, доводиться залучати щораз менш придатні для виробництва масла ресурси. Зрозуміло, що для виробництва додаткової одиниці масла потрібно дедалі більше таких ресурсів, а отже, треба вилучати чимраз більшу кількість ресурсів із виробництва тракторів. Відсутність повної взаємозамінюваності ресурсів, або, як кажуть економісти, досконалої еластичності ресурсів, є основою дії закону зростання альтернативної вартості.

Те, що ціна одного товару, виражена в іншому товарі, має тенденцію зростати, частково пов'язане і з законом спадної віддачі. Цей закон виявляється у послідовному зменшенні приросту продукції в разі додавання рівновеликих порцій одного фактора до незмінної кількості інших факторів. Економічний сенс цього закону такий: додаткові затрати одного фактора "співпрацюють" з незмінною кількостю іншого. Проте ресурси (фактори виробництва) "працюють" у комплексі, у системі, у певній пропорції, якої потрібно дотримуватись. Додаючи рівновеликі кількості одного фактора до незмінної кількості інших, спричинюємо диспропорцію ресурсів, що зумовило б неповне використання усіх ресурсів.Отже, примноження одного фактора (за умов незмінності інших) не дає відповідного збільшення доходу. Віддача ресурсу зменшується. Однак цей результат виявляється не відразу, а тільки з певного обсягу виробництва і з певного часу.

Якщо ж відмовитись від припущення, що кількість і якість ресурсів та технологій залишається незмінною, то крива виробничих можливостей зміститься, тобто зміниться потенційний обсяг виробництва в економіці.

Як же можна перемістити криву виробничих можливостей праворуч, тобто збільшити обсяг національної продукції? Для цього також є два шляхи: по-перше, збільшення кількості ресурсів, по-друге, науково-технічний прогрес.

У реальному житті кількість використовуваних ресурсів збільшується. Наприклад, зростання населення країни розширює пропозицію робочої сили і підприємницького хисту. Вичерпання одних сировинних та енергетичних ресурсів компенсують відкриттям їхніх нових джерел. Збільшення цих ресурсів за умов повної зайнятості й повного обсягу виробництва дає змогу одночасно збільшити виробництво обох продуктів - масла і тракторів. Відбувається економічне зростання,що виражається у збільшення обсягу національної продукції.

До аналогічних наслідків приводить і науково-технічний прогрес. Поступ техніки й технології означає появу ефективних машин і устаткування, нових матеріалів, нових продуктів ліпшої якості, а також удосконалення способів їхнього виробництва. Технічний прогрес дає суспільству змогу виробляти більше товарів і послуг з незмінної кількості ресурсів. Як і за збільшення кількості ресурсів, технічний прогрес створює можливості для одночасного нарощування виробництва і масла, і тракторів.

Якщо пропозиція ресурсів збільшується або вдосконалюються техніка і технологія, то крива виробничих можливостей, як зображено на рис.2.4. переміщується праворуч.

Економічне зростання - це здатність економіки виробляти більший обсяг продукції (виражається в переміщенні кривої виробничих можливостей праворуч) в результаті збільшення пропозиції ресурсів і технічного прогресу.

Рис. 2.4. Крива виробничих можливостей за
умов економічного зростання

Завдяки економічному зростанню економіка здатна одночасно виробляти більше масла в тракторів. Якщо у статичній економіці, тобто без зростання, треба пожертвувати частиною масла, щоб отримати більше тракторів, то в динамічній водночас виробляють більші обсяги обох продуктів.

Однак економічне зростання не супроводжується пропорційним зростанням виробництва всіх видів продуктів. Тут можливі різні варіанти (рис.2.5). Наприклад, економіка виробляє вдвічі більше масла, а зростання

виробництва тракторів становить лише 60%.

Рис.2.5. Крива виробничих можливостей у динамічній економіці

Сьогодні економічне зростання характерне для всіх розвинених країн світу, крива їхніх виробничих можливостей постійно переміщується праворуч. Проблема полягає лише в тому, як швидко відбувається це переміщення. Проте за певних умов крива трансформації може переміщуватись і ліворуч, що простежувалось донедавна в Україні та деяких інших державах, які виникли внаслідок розпаду СРСР. Зменшення обсягу національного виробництва є результатом зміни соціально-економічного ладу і труднощів, що пов'язані з переходов від командно-адміністративної системи до ринкової. Дуже суттєвим фактором для України є й те, що одночасно з переходом до ринкової системи (на практиці реформування економіки відбувається надто повільно) їй доводиться у неймовірно складних внутрішніх і зовнішніх умовах виконувати ще одне не менш важке завдання - розбудовувати свою державність.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

ПРОЦЕСІВ ТА ЯВИЩ | ПРИНЦИПИ | ЛІТЕРАТУРА | Потреба - це нужда в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, суспільства в цілому. | ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ | Кожній економічній системі притаманні певні риси (властивості): цілісність, упорядкованість (ієрархічність), стійкість, динамічність, інерційність, відтворюваність, історичність. | СУЧАСНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ | СУТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОЩЕЙ У СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ | В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ | Власність - це історично визначена, багатогранна система відносин між суб'єктами господарювання з приводу привласнення умов і результатів виробництва. |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати