На головну

III.1.3) Засоби доведення кримінального обвинувачення.

  1. I. Дезінтоксикаційні кошти трансфузійної терапії
  2. I. Рішення логічних задач засобами алгебри логіки
  3. Iii) повідомлення для загального відома будь-якими засобами подання та виконання своїх творів.
  4. III.1.1) Форми кримінального процесу.
  5. III.1.2) Порядок кримінального судочинства.
  6. IV. НАЗАЧЕНІЕ КОНЛАНГА Огір ЯК ЗАСОБИ МОДЕЛЮВАННЯ ПРИРОДНИХ МОВ

При кримінальному судовому розгляді склався своє коло доказів, які могли використовуватися в процесі (відмінний від цивільного судоговорения). Першим і головним доказом були показання свідків. Свідчити у справі могли тільки повноправні римські громадяни; допускалося свідчення жінок, дітей, осіб чужого громадянства, навіть рабів (в разі державних злочинів). Чи не допускалося в класичну епоху засвідчення висхідних родичів проти своїх низхідних (і навпаки), відпущеників проти своїх колишніх панів, засвідчення проти патрона. Засвідчення має бути особистим і мало бути зроблене в судовому засіданні. Допускалося примушування до давання показань свідків: вільних - під загрозою штрафу, рабів - тортури. Обов'язковою була дача свідчень під тортурами для бродяг; в разі тяжких, державних або релігійних злочинів пропонувалося катувати взагалі на власний розсуд суду (Omnes omnio in majestate crimine, cum res exigit, torquentur) всякого. Спочатку пропонувалося катувати тільки тих, хто вагається в своїх свідченнях свідків, пізніше від катування як свідка могли бути звільнені тільки в особливих випадках (відомі люди, священики і т.п.). Особливо регулювалося становище рабів, що дають свідчення проти свого пана: після допиту під тортурами вони вважалися вільними і більш належали колишньому власникові.

Достатніми для звинувачень відповідного змісту визнавалися також докази, здобуті в ході обшуку будинки обвинуваченого (причому обшук повинен був проходити в точно встановленою законом процедурою, з тим щоб виключити можливість підкидання доказів), а також свідоцтва, почерпнуті з паперів (виїмка паперів). Письмові докази враховувалися в кримінальному процесі тільки, якщо мова йшла про документах офіційного змісту і призначення (щодо приватних документах): папери слід представляти в оригіналах безпосередньо суду (допускалася затримка не більше ніж на 3 дні).

Інших видів доказів у римському кримінальному процесі не приймалося.

 



Попередня   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   Наступна

II.4.1) Історичні форми одноосібної влади. | II.4.2) Державний статус монарха. | II.4.3) Повноваження монарха. | II.5.1) Поняття і система магістратур. | II.5.2) Порядок освіти і загальні риси магістратури. | II.5.3) Повноваження і посадова влада магістрату. | II.6.1) Поняття юридичних осіб. | II.6.2.) Організація і правоздатність корпорацій. | II.6.3) Особливості категорії юридичної особи. | III.1.1) Форми кримінального процесу. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати