На головну

Розвиток залізничної мережі

  1. I. 3.1. Розвиток психіки в філогенезі
  2. I.3.1) Розвиток римського права в епоху Стародавнього Риму.
  3. II. 6.4. Основні види діяльності та їх розвиток у людини
  4. II. 7.5. Розвиток уваги у дітей і шляхи його формування
  5. II. 8.4. Розвиток мови в процесі навчання
  6. II. РОЗВИТОК ВИРАЗНОСТІ ТІЛА
  7. II. РОЗВИТОК ВИРАЗНОСТІ ТІЛА

Якщо до будівництва перших залізниць в різних країнах ставлення було неоднозначне, то подальше їх розвиток аж до першої світової війни характеризується бурхливим зростанням. Протяжність світової залізничної мережі становила, тис. Км:

1836 г. - 2,4 1876 г. - 295,0

1846 г. - 15,9 1886 г. - 490,0

1856 г. - 67,0 1896 г. - 705,0

1866 г. - 146,0 1916 г. - 1145,3

Потім зростання мережі сповільнилося, а з середини 50-х років ХХ століття загальна протяжність мережі залізниць світу почала зменшуватися: 1937 г. - 1260,4; 1955 г. - 1295,3; 1985 г. - 1145,1 тис. Км.

Розвиток залізниць відбувалося нерівномірно в різних країнах і в різних частинах земної кулі. Спочатку залізничне будівництво зосередилося в найбільш розвинених країнах - Великобританії, Франції, Німеччини, Сполучених Штатах Америки. У 60-х роках XIX століття на ці чотири країни припадало приблизно 90% всієї залізничної мережі світу і велика частина її приросту.

Всього до 1860 року було побудовано приблизно 100 тис. Км залізниць, з них майже 50 тис. В США, 16,8 тис.- у Великобританії, 11,6 тис.- в Німеччині і 9,5 тис. Км - у Франції. З інших країн, де в цей період розгорталося залізничне будівництво, слід зазначити Бельгію, де до 1860 р було побудовано 1,8 тис. Км залізниць, що з урахуванням порівняно невеликій території країни слід вважати значним досягненням, а також Іспанію - 1, 9 тис., Італію - 1,8 тис., Австро-Угорщину - 4,5 тис. км. У Росії в 1851 р завершено будівництво важливою для країни лінії С.-Петербург - Москва довжиною 650 км.

Уже тоді вражали темпи будівництва залізниць в США, де з 1850 по 1860 року було побудовано 34,8 тис. Км нових ліній.

У 60-х роках XIX століття після скасування кріпосного права значно зросли обсяги залізничного будівництва в Росії - в десятиліття з 1860 по 1870 р вона зайняла друге місце після США по введенню нових ліній. У Росії інтенсивне зростання мережі тривав і далі, і лише російсько-турецька війна (1877-1879 рр.) Кілька загальмувала цей процес. Але вже з 1892 р будівництво залізниць відновилося. Їх протяжність за 10 років збільшилася більш ніж на 20 тис. Км. Підйом промисловості 90-х років XIX століття був викликаний саме прискоренням розвитку транспорту.

Залізничний транспорт акумулював величезні капітали, розміри яких майже дорівнювали вкладеннях у всю промисловість. За даними академіка С. Г. Струміліна, протягом 1903-1913 р.р. вкладення в залізничний транспорт досягли 2002 млн. руб., а на всю промисловість, виключаючи ремісничо-кустарне виробництво, - 2230 млн. руб.

У транспортній системі дореволюційній Росії провідна роль належала залізничних перевезень. Питома вага залізничного транспорту в загальному вантажообігу за видами транспорту в 1913 р становив 61%, а в пасажирообігу - перевищував 90%.

Все більше розширювалося будівництво залізниць в Азії, Африці, Австралії. За десятиліття з 1860 по 1870 р значно зросла мережа залізниць у Великобританії, Німеччині, Франції, Австро-Угорщини, Італії, Іспанії, Бельгії, Швеції.

У 70-80-ті роки XIX століття обсяги залізничного будівництва в світі продовжували зростати. Найбільше збільшення спостерігається з 1880 по 1890 р.- 244,7 тис. Км. Слід зазначити дивовижне досягнення - в США саме в це десятиліття було побудовано 117,7 тис. Км залізниць, т. Е. Майже по 12 тис. Км на рік. Нічого подібного не було в інших країнах.

У 1880 р найбільшу протяжність залізниць в Європі мала Німеччина - 33 838 км, за нею йшла Великобританія - 28 854, потім Франція - 26 189, європейська частина Росії (з Фінляндією) - 23 429 і Австро-Угорщина - 19 512 км.

У найближче десятиліття - з 1890 по 1900 р темп приросту світової мережі знизився до 172,7 тис. Км, але в наступне десятиліття він знову зріс до 239,8 тис. Км. У 1908 р протяжність залізниць Земної кулі перевищила 1 млн. Км.

В кінці XIX - початку ХХ століття темпи приросту довжини залізниць в Європі починають поступово знижуватися - позначається насичення територій багатьох країн залізничними лініями. Колоніальні країни розгорнули будівництво залізниць в своїх колоніях, головним чином для вивезення з них сировини. Тому більшість залізниць в колоніях будувалися від місць видобутку корисних копалин до морських портів.

У період 1910-1916 рр. залізнична мережа Європи зросла на 24 764 км, в тому числі Італія збільшила свою рейкову мережу на 7,6%, Голландія - на 6,4, Німеччина - на 6,3, Австро-Угорщина - на 4,1, Франція - на 4 , 1, Бельгія - на 3,6, Англія - ??на 2,8, Іспанія - на 2,4%. Тим часом Росія збільшила свою мережу на 22,6%, а США - на 7,9%.

Як росла мережа залізниць в деяких країнах в період від початку будівництва залізниць до 1916 р можна бачити з табл. 6.

Таблиця 6

Приріст протяжності залізниць різних країн, тис. Км

 країни  Довжина мережі на 1840 р км  1840 - 1850 р.р.  1851 -1860 р.р.  1861 -1870 р.р.  1871 -1880 р.р.  1881 - 1890 р.р.  1891 - 1900 р.р.  1901 - 1910 р.р.  1911 - 1916 р.р.
 СШАГерманияФранцияАвстро-ВенгрияВеликобританияРоссияИталияИспанияШвецияБельгияГолландия  - - -  10,05,52,61,59,40,50,40,03 -0,5 -  34,85,66,42,96,11,11,41,90,50,90,1  35,88,08,45,18,29,54,33,61,21,30,3  65,614,28,38,93,912,32,62,04,21,10,7  117,79,110,78,63,48,74,22,42,11,10,5  42,78,55,99,82,923,62,93,53,31,10,5  77,19,86,67,52,414,01,21,62,72,21,0  30,63,82,041,81,0715,71,30,41,00,30,2

До 1916 р світова залізнична мережа досягла 1145,3 тис. Км, у тому числі в Європі - 297,2, Америці - 587,6, Азії - 175,9, Африці - 48,2, Австралії - 36,4 тис. км, що склало відповідно 31,4%; 51,2; 10,0; 4,2; 3,2%.

Про темпи розвитку світової залізничної мережі до 1916 р частинах світу можна судити за даними табл. 7. Азія, Африка і Австралія значно відставали у розвитку мережі від Європи і Америки. Це зумовило значну нерівномірність розподілу мережі залізниць.

Таблиця 7

Приріст протяжності мережі залізниць в різних частинах

світла, тис. км

  Частини світу  До 1840 р  1840 - 1850 р.р.  1851 -1860 р.р.  1861 -1870 р.р.  1871 -1880 р.р.  1881 - 1890 р.р.  1891 - 1900 р.р.  1901 - 1910 р.р.  1911 - 1916 р.р.
 ЕвропаАмерікаАзіяАфріка АвстраліяВсего на планеті  3,45,6 - - -9,0  20,610,3 - - -30,9  28,638,91,30,60,469,8  53,139,26,71,31,4101,7  63,281,58,92,96,1162,7  54,1156,818,14,7 11,0244,7  55,170,731,110,75,1172,7  39,7124,252,216,77,0239,8  21,760,415,211,35,4114,0

Найбільшими залізничними районами Північної Америки були більшість штатів США, Канада і Мексика, в Південній Америці - пшеничні райони Аргентини, кавові райони Бразилії та узбережжі Чилі з покладами селітри. Європа, за винятком північної та східної частин, мала досить густу залізничну мережу. В Азії найважливішими залізничними районами були Британська Ост-Індія та Японія. Середня Азія і Китай мали лише зачатки залізничної мережі. В Африці будівництво залізниць велося найбільш активно в Англійській Південній Африці, в Єгипті і у французьких колоніях - Алжирі та Тунісі. В Австралії залізні дороги були в районах, що знаходяться на морських узбережжях; були залізні дороги і в Новій Зеландії.

Перша світова війна загальмувала будівництво залізниць. Все ж до 100-річчя з початку спорудження залізниць, яке відзначалося в 1922 р, спостерігалося зростання мережі у всіх частинах світу.

Табл. 8 наочно ілюструє, як змінювалася протяжність мережі залізниць за 100 років їх існування по частинах світу і в цілому на Земній кулі.

Період між першою і другою світовими війнами має ряд характерних особливостей.

У ряді країн Європи спостерігається фактична зупинка розвитку залізничної мережі. У Великобританії будівництво нових залізниць практично не велося. Те ж саме можна сказати про Чехословаччини, Румунії та деяких інших країнах. Однак це не відноситься до всіх країн Європи. У цей період мережа залізниць Німеччини збільшилася приблизно на 10 тис. Км.

Таблиця 8

Зміна протяжності мережі залізниць за перші 100 років, тис. Км

 Частини світу  1830 р  1840 р  1850 р  1870 р  1890 р  1916 р  1922 р
 ЕвропаАмерікаАзіяАфрікаАвстраліяВсего на планеті  0,30,1 - - -0,4  3,45,6 - - -9,0  24,015,9 - - -39,9  105,794,08,01,91,8211,4  218,6332,339,59,518,9618,8  339,6587,6133,548,236,41145,3  350,1592,4148,149,547,41187,5

Майже на стільки ж зросла довжина мережі у Франції. В СРСР мережа збільшилася майже на 30 тис. Км. У Бельгії довжина мережі зросла на 1,5 тис., У Швеції - майже на 3 тис., В Іспанії - на 2 тис. Км. У Європі з 1913 по 1939 рік протяжність мережі зросла на 89 тис. Км.

На Американському континенті приріст мережі склав приблизно 50 тис. Км. Однак в США після першої світової війни протяжність мережі скоротилася. У 1913 р мережу США досягла максимальної довжини - 402 тис. Км. До 1937 р вона склала 384 тис. Км. Аналогічна картина спостерігалася і в Мексиці. У 1913 р протяжність мережі становила 25,4, а в 1937 р.- 24,7 тис. Км.

В інших країнах Американського континенту тривало будівництво залізниць. У Канаді за аналізований період протяжність мережі зросла з 47,2 до 68,8 тис. Км, в Бразилії - з 23,5 до 34,1 тис. Км. Росла протяжність мережі і в більшості країн Азії, Африки і Австралії.

До початку другої світової війни приблизно половина світової залізничної мережі припадала на сім держав - США, СРСР, Великобританію, Францію, Німеччину, Італію, Японію. У цих країнах (крім СРСР та Італії) була досягнута дуже висока густота мережі, у багато разів перевершує густоту мережі країн Африки чи Азії. У Європі найбільшу густоту залізничної мережі мали Великобританія, Франція, Бельгія, Голландія, Данія, Німеччина, Чехословаччина, Австрія, Швейцарія. Менш розвинена мережа була в СРСР, Італії, Польщі, Угорщини, Румунії, балканських і скандинавських країнах. Залізничні лінії зосереджувалися в промислових районах.

Що ж являла собою залізнична мережа в різних частинах світу перед другою світовою війною (табл. 9)?

Таблиця 9

Динаміка розвитку залізничної мережі, тис. Км

 роки  Європа  Азія  СРСР  Америка  Африка  Австралія та Океанія  всього
 Північна  Латин-ська  всього
 350,1385,4353,4  148,1137,8147,1  71,975,784,9  - -454,3  - -135,0  592,4600,2589,3  49,560,971,8  47,449,352,8  1187,51233,51299,3

У Франції основні залізниці з'єднували Париж з вугледобувними районами Лілля і залізорудними Лотарингії. Важливе значення мали такі залізничні магістралі, як Париж - Кале, яка пов'язала Францію з Англією, Париж - Діжон і далі в Італію, Париж - Бордо і далі в Іспанію, Париж - Марсель, Париж - Ліон.

У Німеччині основні залізничні лінії поєднали Берлін з Рейнської областю, Гамбургом, Мюнхеном, Дрезденом; в Чехословаччині - Прагу з Пльзень, Брно, Моравської Остравою.

В Італії густа мережа залізниць розташовувалася в північній промисловій частині країни.

У Великобританії основні залізничні напрямки простяглися від Лондона на Бірмінгем, Глазго, Ліверпуль, Шеффілд, Лідс, Ньюкасл, Едінбург, до вугледобувному району Південного Уельсу і в південно-західну Англію. Залізнична мережа Великобританії рідшає в північному напрямку, крім району Глазго, де сконцентрувалася основна промисловість Шотландії. У 30-х роках протяжність мережі Великобританії почала потроху скорочуватися: в 1933 р .вона склала 32,6 тис. Км, в 1935 р.- 32,5, в 1937 р.- 32,3 тис. Км.

В СРСР пріоритетним видом транспорту в 30-і роки залишався залізничний транспорт. На його розвиток надходило більше половини капітальних вкладень, що виділяються всім видам транспорту. Частка залізниць в загальних капітальних вкладеннях галузі в першій п'ятирічці складала 59%, у другій знизилася до 52,5%, в третій підвищилася до 59,4%. Його питома вага в загальному вантажообігу піднявся з 57,4% у 1913 р до 78,2% в 1928 р і до 85,1% в 1940 р У пасажирообігу на його частку перед другою світовою війною, як і перед першою, припадало понад 90%.

Залізнична мережа СРСР на 1 січня 1938 р протяжності займала друге місце в світі і становила 85,1 тис. Км. Основні залізничні лінії меридіонального напрямку зв'язали Донбас, Кавказ і Нижнє Поволжя з Москвою, Ленінградом і північними районами країни. У широтному напрямку важлива роль належала залізничним лініях, що йде з Москви, Ленінграда і Донбасу на Урал і в Середню Азію. Велике значення мала Транссибірська магістраль, яка пов'язала райони Уралу, Сибіру і Далекого Сходу. Турксіб забезпечив найкоротший шлях із Середньої Азії до Сибіру і на Далекий Схід. Але густота мережі СРСР була невелика.

В Азії залізниці були далеко не у всіх країнах. У Китаї основні лінії знаходилися в східних провінціях. Порівняно розвинену, але слабо завантажену мережу залізниць мала Туреччина. Іран в той час тільки почав залізничне будівництво. Найбільша в Азії протяжність залізничної мережі була в Індії. Порівняно велика мережа залізниць була у Японії, в якій з 1929 по 1936 р було збудовано 4,6 тис. Км залізниць. Найважливіші лінії Японії проходили по узбережжю острова Хонсю, поєднуючи між собою великі міста прибережної смуги, а також порти з внутрішніми гірськими сільськогосподарськими районами. Острів Кюсю перетнула з півночі на південь залізниця Кагосіма, що призначалася для перевезень вугільно-металургійної продукції північного району острова і сільськогосподарських вантажів півдня. На острові Хоккайдо залізнична мережа з 1921 по 1938 р зросла втричі. Головна лінія острова протягнулася від порту Хакодате через Отару і Саппоро до Вакканай в протоці Лаперуза. Дуже мало залізниць було на острові Сікоку.

В Африці досить розвинену залізничну мережу створив Південно-Африканський Союз (ПАР). Залізниці зв'язали Південно-Африканський Союз з Родезією (Зімбабве), Конго (Заїр), Південно-Західною Африкою (Намібія). Кілька залізничних ліній мали Єгипет, Алжир, Туніс, Марокко (три останні були в той час французькими колоніями).

На Американському континенті найрозвиненіша мережу залізниць належала США. Залізниці перетнули всю країну з півночі на південь і зі сходу на захід. Найбільш густа мережа з потужними залізничними магістралями розташовувалася в північно-східній промисловій частині країни, де численні залізничні лінії зв'язали Нью-Йорк з Чикаго, Пенсільванію і Огайо з узбережжям Великих Озер, вуглевидобувний район Західної Вірджинії з узбережжям Атлантичного океану. Велика частина залізничних напрямків простяглася в широтному напрямку.

Залізнична мережа західних районів США призначалася для забезпечення промислових центрів сільськогосподарською продукцією. Головне трансконтинентальної напрямок - Чикаго - Сан-Франциско, що становило велику мережу залізниць, також широтного напрямку.

На відміну від північного сходу і заходу залізнична мережа півдня країни простягнулася в меридіональному напрямку. Основні залізниці, що йдуть уздовж узбережжя Атлантичного океану, - Атлантік-Кост Лайнс і Сіборд Ейр Лайн. Велике значення мала залізниця Саусерн, головна магістраль якої поєднала Вашингтон з Бірмінгемом і Новим Орлеаном.

На Півночі США - три великі магістралі: Чикаго - Мілуокі - Сент-Пол енд Пасифік, Грот Норсерн і Норсерн Пасифік. Дві останні з'єднали Дулут і Сент-Пол з Сіетлі і Портленд.

Багато залізниці були побудовані паралельно один одному і водними шляхами. Деякі напрямки обслуговувалися двома - вісьмома паралельними залізничними лініями різних компаній (Нью-Йорк - Чикаго - вісім паралельних ліній). Тому вже після першої світової війни мережу США скоротилася. З 1920 по 1936 р вона зменшилася на 18,3 тис. Км.

Значно меншою була розвинена залізнична мережа Канади, в основному зосереджена в східній частині країни, найбільш розвиненою і близькою до кордону Сполучених Штатів Америки.

У Мексиці основні залізничні напрямки Ель-Пасо і Ларедо простяглися з півночі на південь, приєднуючись до залізничної мережі США.

У Південній Америці залізнична мережа була дуже невелика. Основна її частина перебувала в Бразилії, Аргентині та Чилі і призначалася для вивезення експортних вантажів до портів.

Австралія і Нова Зеландія мали досить розвинені залізничні мережі. Правда, в Австралії густота мережі була неоднакова в різних районах країни. Більш потужна мережа розташовувалася в південно-східній частині, тоді як в північній були лише окремі лінії.

За роки другої світової війни і після неї характер розвитку залізничної мережі значно змінився. У Європі найбільш постраждали залізниці СРСР, Німеччини, Польщі, Великобританії, Франції, Італії, Бельгії, Румунії, Югославії. В Азії - залізниці Бірми і Японії.

У більшості розвинених капіталістичних країн не всі залізниці відновлювалися - залізнична мережа скорочувалася. Причини - недовантаження транспорту взагалі і скорочення темпів зростання перевезень, більш швидкий розвиток автомобільного, трубопровідного та повітряного транспорту. Ці види транспорту взяли на себе частину пасажирських і вантажних перевезень, наприклад, в Сполучених Штатах Америки, транспорт яких не постраждав від військових дій.

Разом з тим в окремих країнах, які не брали безпосередньої участі у воєнних діях, мережа залізниць хоча і незначно, але збільшилася. До числа таких країн належали Іспанія, Туреччина, Південно-Африканський Союз (ПАР), Канада, Мексика, Аргентина, Бразилія, Чилі, Австралія.

В Європі значне скорочення залізничної мережі відбулося в Великобританії, Бельгії, Франції, ФРН, Швеції, зросла мережа залізниць в СРСР.

В Америці залізнична мережа стала менше в основному через скорочення мережі залізниць США. Крім того, дещо зменшилася мережа Аргентини, Бразилії, Канади.

Разом з тим в країнах Азії залізнична мережа постійно нарощується, крім Японії, де спостерігається деяке скорочення протяжності залізниць стандартної колії. У той же час тут розвивається мережа високошвидкісних залізниць. В Індії та деяких країнах Африки та Латинської Америки залізниці продовжують будувати.

Є країни, зовсім не мають залізниць. Це Ісландія в Європі, Лаос, Ємен, Південний Ємен, Бутан, Кіпр в Азії, Нігер, Чад, Центрально-Африканська Республіка, Руанда, Бурунді в Африці, Гренландія в Америці.

Якщо на одних континентах формування мережі перейшло у фазу її реконструкції, то на інших продовжується її подальше розширення. Особливо великі масштаби реконструкції мережі спостерігаються в Європі і в Північній Америці. Продовжує розвиватися залізнична мережа Азії і Африки. У 90-х роках досить високі темпи зростання мережі спостерігалися в Китаї. Загальна протяжність залізниць світу в 2000 р склала 1143,5 тис. Км (табл. 10).

Таблиця 10

Динаміка розвитку залізничної мережі, тис. Км

 роки  Європа  Азія  СНД  Америка  Африка  Австралія та Океанія  всього
 Північна  Латин-ська  всього
 236,5235,0233,8238,8238,2238,4234,5235,8233,7233,1232,9  207,3207,5207,7208,2204,6206,2205,9206,8208,9208,7209,0  147,5147,4141,8141,8141,7141,8141,4140,8140,2140,1140,4  369,7366,4359,7358,6358,9361,5363,2365,0362,4363,8361,5  82,382,382,382,382,282,781,680,679,479,479,8  454,0450,6443,9442,8442,4454,6459,1448,0453,4445,7443,7  78,5 -78,278,278,281,179,479,079,978,478,6  40,740,740,740,740,740,740,740,640,641,441,4  1162,41157,81144,11148,51144,41152,41146,61148,71145,01145,01143,5

На початку XXI століття загальна довжина світової мережі залізниць склала 923 тис. Км. У додатку 1 наведені деякі показники розвитку залізниць різних країн, в тому числі протяжність залізниць, яка припадає на 1000 км2 територій і на 10 тис. жителів.

По густоті залізничної мережі на першому місці в світі знаходиться держава Сент-Крістофер (Сент-Кітс і Невіс), що має приблизно 100 км залізниць на територій площею 261 км2 з населенням 0,04 млн. чол. Найбільш густу мережу залізниць мають такі країни, як Бельгія - 131,2 і Швейцарія - 121,1 км на 1000 км2.

За протяжності мережі, що припадає на 10 тис. Чол., Пріоритет мають залізні дороги Нової Зеландії - 30,8, Канади - 25,9, Австралії - 24,3 км. Найменша густота мережі в Сінгапурі - 0,16 км на 1000 км2 території. У Непалі на кожні 10 тис. Чол. доводиться 0,06 км залізниць.

В даний час стабілізувався скорочення залізничної мережі в високорозвинених країнах, а в країнах з недостатньою мережею будівництво залізниць триває.

 



Попередня   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

Розділ 1. Виникнення і розвиток залізниць. | Передісторія виникнення залізниць | Виникнення перших залізниць в країнах світу | шляхове господарство | Електрифікація залізниць | Сигналізація і зв'язок | локомотиви | Інформатизація на залізничному транспорті | Складові частини перевізного процесу | Розвиток системи управління перевізним процесом |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати