Головна

Складові ринкової інфраструктури та їх характеристика

  1. A. Характеристика фінансової діяльності підприємства
  2. Cedil;Приведенная характеристика насоса
  3. Divide;Характеристика трубопровода
  4. I. Общая характеристика международных отношений в Новое время.
  5. II.7.1. Общая характеристика внимания
  6. III. 10.1. Понятие о восприятии и характеристика основных его особенностей
  7. III. 12.1. Общая характеристика мышления

При більш детальному розгляді елементи інфраструктури товарного ринку можна представити у вигляді схеми (рис. 2.1).

Елементи інфраструктури товарного ринку складають широкий спектр різнопланових рівноправних організацій і систем, що представляють різні сфери економіки країни. Ринкові відносини вимагають дотримання пропорційності між становленням, розвитком товарного ринку та його інфраструктури, оскільки навіть часткова відсутність і порушення їх взаємозв'язку негативно позначається на комерційно-господарських зв'язках, діяльності конкретних суб'єктів товарного ринку.

 
 

Рис. 1.1. Елементи інфраструктури товарного ринку

Торговельно-посередницькі підприємства й організації відіграють активну роль у формуванні та здійсненні руху товарів, впливають на удосконалення матеріально-технічної, інженерно-технологічної бази товарного ринку, ресурсозбереження, розв'язання проблем управління, планування та організації комерційно-господарської діяльності суб'єктів товарного ринку.

Помилки у виборі потрібного посередника і проблеми у взаєминах з ним приводять суб'єктів товарного ринку до додаткових витрат, недоодержання необхідних товарів у необхідній кількості, асортименті, якості, у бажаний час, за оптимальною ціною, неможливості одержати торговельні послуги, сервісне обслуговування. В свою чергу, торговельне підприємство або організація позбавляється потенційного покупця і шансів на комерційний успіх, що веде до фінансових втрат.

До складу торговельно-посередницьких організацій входять біржі та їх організаційно оформлене представництво (аукціони, ярмарки тощо), торговельні палати, інші громадські добровільні і державні об'єднання (асоціації) ділових кіл, комерційно-виставкові комплекси, а також підприємства оптової та роздрібної торгівлі. Розглянемо більш детально основні з них.

Ярмарок- це економічна демонстрація зразків, що являє собою великий ринок товарів індивідуального споживання або засобів виробництва. Діє в обмежений проміжок часу в одному й тому ж місці (наприклад, Сорочинський ярмарок у Сорочинцах Полтавської області), де експонентам дозволено продавати зразки своєї продукції для укладання торговельних угод у національному та міжнародному масштабах. Він може бути місцем періодичної торгівлі або сезонного розпродажу товарів одного або багатьох видів.

Примітка. Ярмарки виникли в Європі в ранньому середньовіччі. На початку XX ст. широкий розвиток отримали міжнародні ярмарки, де укладаються угоди в національному та міжнародному масштабах. Зараз розвинуто галузеві (найчастіше технічні) ярмарки товарів широкого споживання з проведенням симпозіумів, конгресів, семінарів.

Виставка - показ, основна мета якого полягає у просвіті публіки шляхом демонстрування засобів, що є в розпорядженні людства для задоволення споживачів в одній або кількох галузях, в тому числі у перспективі.

Оптові ярмарки та виставки мають певні подібності та відмінності (табл. 2.1).

Таблиця 1.1

Основні ознаки відмінностей оптових ярмарок і виставок

Ознака Ярмарок Виставка
Пропозиція характеризує об'єктивний масштаб виробництва певних товарів Так Ні
Пропозиція є актуальною для однієї або кількох галузей Так Ні
Пропонується велика кількість зразків Так Ні
Метою заходу є укладання торговельних угод за зразками Так Ні
Завданням є поширення інформації з метою стимулювання продажу за зразками Ні Так
Необмежена кількість відвідувачів Ні Так
Кількість експонентів є достатньо представницькою для певної галузі економіки Ні Так
Продаж фізичним особам є звичайним явищем Так Ні
Продаж здійснюється лише оптовим покупцям Так Ні

Виставки та виставки-ярмарки виконують такі функції:

- сприяють безпосередньому спілкуванню клієнта з експонентом; експонента - з потенційними партнерами;

- репрезентують реальний товар, який можна побачити в дії;

- надають можливість зацікавленій особі здійснити доволі повний та об'єктивний огляд певної групи товарів (або цілої галузі промисловості) за такими ознаками, як якість, ціна, додаткові послуги, певні стимули при купівлі тощо;

- створюють умови для ознайомлення з пропозицією потенційних конкурентів, їхніми новими ідеями, умовами продажу, сервісу тощо;

- значно скорочують час клієнтам експонентам на пошук партнера й укладання торговельної угоди;

- забезпечують ефективний обмін інформацією;

- інформують учасників про розвиток технологій і тенденції прогресу в галузі;

- сприяють поліпшенню іміджу експонента за умов його ефективної політики щодо підготовки та участі у виставках-ярмарках;

- інформують експонента відносно характеру змін його потенційних партнерів, їхніх запитів, а також змін кон'юнктури галузі.


Рис. 1.2. Структура показників та характеристики інфраструктури товарного ринку

Виставки та виставки-ярмарки класифікують за такими ознаками: за місцем проведення; за частотою проведення; за радіусом дії; за постійністю місця проведення; за широтою номенклатури експонованих товарів; за економічним призначенням експонованих товарів (рис. 1.2).

Аукціонив основному мають справу з продукцією, якої на ринку недостатньо. В цьому випадку головним орієнтиром є одержання максимальної ціни за кожну одиницю товару. На аукціоні відбувається привселюдний продаж товару в заздалегідь призначеному місці. Товари, які продаються, отримує покупець, що назвав найвищу ціну.

Примітка. Існує також голландський тип аукціону, на якому відбувається продаж товарів, що швидко псуються (наприклад, квіти). У цьому випадку ціни поступово знижуються до і тих пір, поки весь товар не буде продано.

Залежно від класифікаційних ознак розрізняють такі види аукціонів:

За умовами участі

- примусові, що проводяться судовими органами з метою стягнення боргів з неплатників,

- добровільні, що організуються з ініціативи власників товарів, які продаються.

За масштабами

- міжнародні;

- національні.

За інформаційною асиметрією

- відкриті, коли учасникам відомі ціни, названі іншими учасниками,

- закриті.

Для проведення аукціону створюються спеціальні фірми, що працюють на комісійних основах.

Товарна біржа (походить від латинського «бурса», що означає «гаманець») є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг з укладання біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій. Це асоціація юридичних та фізичних осіб, що здійснює оптові торговельні операції за стандартами, зразками у спеціальному місці, де ціни на товар складаються в умовах вільної конкуренції.

Примітка. Вперше біржі з'явилися у XV-XVI ст. в Італії, Нідерландах, Франції. У Росії перша біржа виникла у 1703 р. в

Петербурзі, і вже у 1705 р. для неї було збудоване окреме приміщення. На території України перша біржа з'явилась у Києві у 1865 р.

На початку 90-х років XX ст. у світі нараховувалося близько 50 товарних бірж із загальним обігом понад 10 трлн. дол., що становить 25 % світового валового національного продукту.

В Україні товарні біржі функціонують з 1 квітня 1991 року. Вже у 1993 році їх нараховувалося понад 60, у липні 1994 р. було зареєстровано 90 бірж. Практичну діяльність здійснювали 62 біржі (69 %). Така велика кількість їх зумовлена низьким рівнем розвитку оптової торгівлі. Особливостями українських бірж порівняно із західними є малий статутний капітал, універсальність, низький рівень спеціалізації.

У сучасній економічній літературі товарна біржа розглядається, по-перше, як економічна категорія, що відображає складову частину ринку, специфікою якого є особлива оптова форма торгівлі товарами з певними характеристиками - масовістю, стандартністю, взаємозамінністю. По-друге, це господарське об'єднання (товариство) продавців, покупців і торговців-посередників з метою створення умов для торгівлі, полегшення, прискорення і здешевлення торгових угод і операцій, які організовуються для поліпшення торгівлі, швидкого забезпечення товаровиробників необхідними товарами, прискорення обігу капіталу.

Біржа як сегмент загального ринку виконує функції:

- збалансування попиту та пропозиції шляхом відкритої купівлі-продажу;

- упорядкування й уніфікація ринку товарних і сировинних ресурсів;

- стимулювання розвитку ринку;

- економічного індикатора.

Товарні біржі класифікують за такими ознаками:

- За масштабами

- міжнародні;

- національні.

За товарним асортиментом

- універсальні;

- спеціалізовані, на яких об'єктом торгівлі є окремі товари або їх групи. У свою чергу, вони поділяються на спеціалізовані широкого профілю та вузько спеціалізовані.

Примітка. В Україні діє 47 універсальних та товарно-сировинних бірж (52%), 19 спеціалізованих, 13 товарно-фондових і фондових, 8 агропромислових та 3 біржі нерухомості.

В Україні значно частіше зустрічаються спеціалізовані біржі широкого профілю, серед яких виділяється «Украгропромбіржа». До її складу входять центральна біржова структура і кілька регіональних. Через «Украгропромбіржу» реалізується сільськогосподарська і промислова продукція для задоволення потреб АПК України. У перспективі передбачається проведення як національних, так і міжнародних торгів цукром, зерном, металовиробами, сільгосптехнікою і транспортними засобами.

За умовами участі

- публічні, на яких угоди можуть укладати як члени бірж, так і підприємці, що не є їх членами. Діяльність цих бірж регулюється законами та урядовими актами;

- приватні, які організовують у формі акціонерних компаній і закритих корпорацій. Укладати угоди на таких біржах можуть лише акціонери.

Члени біржі, як правило, не отримують дивідендів на вкладений капітал. їх прибуток утворюється за рахунок винагород, отриманих від клієнтів, тобто біржі виступають у ролі брокерів.

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єднання зацікавлених юридичних і фізичних осіб шляхом укладання засновниками угоди, яка визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків.

Примітка. Наведемо цікавий факт. Згідно із законодавством засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті. В Україні ж більшість товарних бірж організовуються державними установами, наприклад органами постачання, Міністерством сільського господарства і продовольства, іншими міністерствами і відомствами. Так були утворені Українська універсальна товарна біржа і «Украгропромбіржа». У той же час існують біржі, організовані вільними підприємцями, наприклад одеська приватна біржа «Світлана і К°». Певні плюси має кожний із способів організації бірж. Перевагою перших є те, що вони мають відносно розвинуту інфраструктуру, а других - їх приступність для більшої кількості суб'єктів.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Примітка. У країнах з розвиненою ринковою економікою товарні біржі в основному функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку.

Однак на практиці біржі одержують прибуток, джерелом якого є відрахування із сум комісійної винагороди, що надходить від брокерських контор, та надходження від біржових операцій. Як правило, відрахування на користь бірж становлять 0,1-0,5 % від суми укладених брокерами угод. Таким чином, основними статтями їх доходу є: засновницькі і пайові внески і відрахування організацій, що утворюють біржу; доходи від надання послуг членами біржі та інших організацій; виторг від інших надходжень. Так, участь підприємств у біржовій торгівлі на постійній або разовій основі може здійснюватися за певну плату через брокерські контори і брокерів (маклерів).

Торгові доми - це багатопрофільні, багатофункціональні компанії або асоціації, що займаються торговельно-посередницькою і комерційною діяльністю. Часто вони займаються і виробничою діяльністю, пов'язаною в основному з обробкою товарів, що реалізуються. У міжнародному розумінні торговий дім - це фірма або компанія, що представляє собою асоціацію торгових, складських, виробничих та інших підприємств.

Інформаційно-консультаційні організації суттєво сприяють розвитку товарного ринку, оскільки його суб'єкти в сучасних умовах не можуть успішно конкурувати, якщо не мають відповідної інформації. Відсутність інформаційного забезпечення ускладнює орієнтацію підприємств і організацій на товарному ринку, негативно впливає на вибір ділових партнерів, необхідних товарів, способів руху товарів, а також обсяги і структуру товарної реалізації, матеріально-технічне, фінансове і кадрове забезпечення. Інформаційно-консультаційні організації на товарному ринку представлені спеціальними рекламними агентствами, інформаційними центрами і агентствами засобів інформації, а також інформаційними технологіями та засобами ділової комунікації.

Фінансові організації сприяють функціонуванню товарного ринку та реалізації його потенційних комерційно-господарських можливостей за допомогою перерозподілу фінансово-кредитних потоків. До них належать кредитна система, комерційні банки, емісійна система та емісійні банки.

Страхові компанії сприяють мінімізації ризику діяльності елементів товарного ринку. Відмова від страхування може призвести до значних фінансових втрат власників високовартісного майна, реалізаторів інноваційних рішень тощо. Цей елемент інфраструктури товарного ринку представлено системою страхування комерційного господарського ризику та страховими компаніями.

Законодавчі та контролюючі організації сприяють раціональному функціонуванню товарного ринку в усіх його ланках. Відсутність належного контролю над товарним ринком призводить до фінансових, правових, податкових та інших порушень, нераціонального руху товарів, наявності неякісних, екологічно небезпечних товарів, несумлінної конкуренції. До складу контролюючих та регулюючих організацій входять податкова система, податкова інспекція, митна система, законодавчі органи тощо.

Комерційно-консультаційні підприємства та організації багато в чому визначають функціонування товарного ринку, а також успішне здійснення комерційно-господарської діяльності конкретним його суб'єктом. Відсутність правової допомоги суб'єктам товарного ринку може привести до помилок у формуванні договірних відносин і збоїв при їх виконанні, незнання прав і обов'язків учасників ринку, нездатності захиститися від неправомірних дій конкурентів, ділових партнерів. Вони представлені аудиторськими компаніями, консультаційними компаніями (консалтингом), громадськими та державними фондами, призначеними для стимулювання ділової активності. Найбільш розповсюдженими є такі складові.

Консалтингові компанії, де працюють фахівці в галузі теорії та практики ринку і бізнесу, які на замовлення підприємств надають консультації з економічних та юридичних питань. Оплата їх консультацій обходиться дешевше, ніж утримання таких фахівців на фірмі.

Аудиторські компанії. Аудит - це комплексна ревізія фінансово-господарської діяльності фірми, яка дозволяє оцінити її можливості на ринку та у сфері бізнесу. Така перевірка має характер незалежної експертизи та є обов'язковою умовою для отримання дозволів та ліцензій на певні види зовнішньоекономічної діяльності, організації спільних підприємств (СП). Об'єктивні оцінки аудиторських компаній є своєрідною візитною карткою на зовнішньому ринку.

Організації з трудового забезпеченнявідіграють значну роль у процесі розробки і реалізації трудової політики на товарному

ринку, оскільки саме високопрофесійні кадри здатні успішно вирішувати його проблеми. Нечітка організація управління, недостатній зв'язок із суб'єктами товарного ринку призводять до неефективного пошуку останніми потрібних фахівців, що вміють планувати, організовувати і контролювати рух товарів, налагоджувати ділові стосунки з партнерами, конкурентами, підприємствами сфери послуг, організаціями і, як результат, забезпечувати комерційний успіх. До складу організацій з трудового забезпечення входять профспілки працівників за наймом, система регулювання зайнятості населення і центри державного та недержавного сприяння зайнятості (біржі праці).

Транспортно-експедиційна система є важливою ланкою у процесі формування комерційно-господарських зв'язків на товарному ринку та організації руху товарів. Помилки у виборі виду транспорту, перевізних засобів, у плануванні, організації маршрутів руху, невірні дані про обсяги і структуру вантажних потоків ускладнюють комерційно-господарські зв'язки, призводять до подорожчання товару, погіршення його якості, перешкоджають правильному його зосередженню в запасах протягом всього руху товарів.

Система зв'язку являє собою необхідний інструмент установлення контакту між суб'єктами товарного ринку. Будь-який збій у цій системі спричиняє неотримання оперативної і достовірної ділової інформації, що негативно позначається на комерційно-господарській діяльності, відносинах з партнерами, конкурентами і виконавчою владою.

Складське і тарне господарство забезпечує рух товарів, місце розподілу, сортування, комплектацію, збереження й експедирування товарно-матеріальних цінностей. Недоліки у веденні цього господарства негативно впливають на управління товарними запасами, витрати обігу, схоронність і якість товару, своєчасне одержання його суб'єктами товарного ринку в потрібній кількості й асортименті.

Паливно-енергетичний комплекс сприяє успішній діяльності всіх суб'єктів товарного ринку. Недоліки в роботі комплексу порушують відповідні режими, гальмують, а найчастіше і припиняють нормальне функціонування підприємств, організацій товарного ринку.

Заклади освіти - система вищої, професійної та середньої економічної та технічної освіти.

Вільні економічні зони (ВЕЗ) мають суттєве значення для розвитку ринку і формування ринкової економіки; є фактором

економічного розвитку із залученням іноземного капіталу, наданням різних пільг (звільнення від податків строком, як правило, на 10 років; прямі державні субсидії; безмитне ввезення та вивезення товарів; надання земель в оренду за низьку платню та ін.). Є кілька термінів, які визначають різновиди ВЕЗ, а саме: зони вільного підприємництва; зони вільної торгівлі; експортно-виробничі зони; виробничі зони в регіонах; вільні порти; вільні банківські зони.

Примітка. Перша ВЕЗ з'явилася в 1959 році в Ірландії. У 1970-х рр. спостерігався найбільший розквіт ВЕЗ. Темпи зайнятості в цих зонах протягом останніх двадцяти років щорічно перевищували 20 %. Сьогодні в світі нараховується понад 400 ВЕЗ (переважно в розвинених країнах). Панівне становище у ВЕЗ посідають японські транснаціональні корпорації, США і Західна Європа. Для залучення іноземного капіталу у ВЕЗ важливі такі умови: політична стабільність, відсутність хаосу, дезорганізації господарських зв'язків, законопорядок, а не війна законів, дешева робоча сила. На цей час у нашій країні більшість із зазначених умов відсутні. Позначається також відсутність досвіду щодо створення і функціонування ВЕЗ, що стримує розвиток таких зон в Україні. Взагалі, певний час були створені і функціонували в Україні ВЕЗ, однак тепер їх немає.

Лізингові організації надають послуги щодо оренди об'єкту власності з можливістю переходу права власності лізингоодержувачу при поступовому погашенні вартості майна та плати за його використання.

Охоронні організації та підприємства забезпечують схоронність товарно-матеріальних цінностей та безпеку суб'єктів товарного ринку, надаючи послуги з охорони об'єктів власності, вантажів, інкасації тощо, а також з встановлення, ремонту та обслуговування засобів охоронної сигналізації. В Україні охоронну діяльність здійснюють структурні підрозділи Державної служби охорони при МВС України і недержавні охоронні підприємства, що мають ліцензію на здійснення даного виду підприємницької діяльності.

Наведений перелік не вичерпує розмаїття наявних структур. До того ж він недостатньо впорядкований для поглибленого аналізу та вивчення.

За ознакою спорідненості завдань і виконуваних функцій щодо забезпечення функціонування товарного ринку елементи інфраструктури поділяють на такі групи або складові:

- організаційна складова - оптові й торговельно-посередницькі структури, товарні біржі, брокерські, дилерські, лізингові тощо посередницькі організації, власні комерційні структури великих промислових підприємств і галузевих господарських формувань, підприємства дрібнооптової та роздрібної торгівлі;

- матеріальна складова - складське господарство, таропакувальні системи, вантажно-розвантажувальні й транспортні системи;

- інформаційна складова - інформаційні й довідкові системи стосовно продукції, її виробників та споживачів, умов постачання та цін; маркетингові й консалтингові фірми;

- кредитно-розрахункова складова - фінансово-кредитні установи, страхові, юридичні, аудиторські фірми, банки, що забезпечують безперервність розрахунків під час купівлі-продажу товарів та послуг, фінансують створення необхідних товарних запасів і матеріальних резервів, а також інвестиції для розвитку матеріально-технічної бази;

- кадрова складова - фахівці, працівники різного рівня кваліфікації відповідного фахового спрямування, з яких формуються трудові колективи суб'єктів господарювання ринкової інфраструктури, спеціалізовані навчальні заклади з підготовки працівників і фахівців для сфери товарного обігу.

Найбільший обсяг робіт з формування та забезпечення обігу товарів та послуг, здійснення актів купівлі-продажу виконують суб'єкти організаційної складової, їхня діяльність сприяє формуванню системи комерційних зв'язків, досягненню ринкової рівноваги між попитом і пропозицією, скороченню витрат обігу й раціональному використанню ресурсів.

Матеріальна складова відіграє важливу роль в діяльності самих суб'єктів інфраструктури товарного ринку і в забезпеченні руху товарів у процесі обігу. Транспорт здійснює фізичне переміщення товарів у матеріально-речовій формі. Складське господарство забезпечує умови для належного оброблення товарів та збереження їх, таропакувальна система сприяє збереженню якості й підвищенню конкурентоспроможності товарів. Розвиток матеріальної складової - це одна з важливих передумов підвищення ефективності товарного обігу та його інтенсифікації.

Інформаційні структури сприяють прискоренню товарного обігу, надаючи суб'єктам товарного ринку повну і достовірну інформацію про його стан, обсяги й структуру попиту та пропозиції. Вони створюють умови для доброчесної конкуренції, якомога ефективнішого перебігу ринкових процесів.

Суб'єкти кредитно-розрахункової складової забезпечують ефективне функціонування товарного ринку завдяки своєчасному й безперебійному здійсненню фінансово-розрахункових операцій і пошуку та залученню інвестиційних ресурсів. Це дає змогу суб'єктам інфраструктури реалізовувати інноваційну політику, впроваджувати в свою діяльність досягнення науково-технічного прогресу.

Кадрова складова відіграє вагому роль у процесі формування й реалізації трудової політики на товарному ринку. Високопрофесійні кадри здатні не лише визначати його проблеми, а й успішно розв'язувати їх. Специфіка товарного ринку вимагає від працівників інфраструктури не тільки комерційного хисту, а й глибокого знання товарів, уміння налагоджувати ділові взаємини між суб'єктами ринку, підтримувати та розвивати їх.

 



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

Складові інфраструктури товарного ринку | Економічна сутність, роль та функції оптової торгівлі | Форми та рівні організації оптової діяльності | Макроекономічні показники оптової торгівлі | Особливості організації оптового ринку | Поняття та економічна сутність роздрібної торгівлі у системі маркетингу | Нормативно-правові засади діяльності суб'єктів роздрібної торгівлі | Види та основні правила роботи підприємств роздрібної торгівлі | Сутність та види торговельно-посередницької діяльності | Збутові мережі та канали розподілу, їх загальна класифікація |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати