Головна

Звільнення від адміністративної відповідальності

  1. III.3.1) Мета покарання і загальні принципи відповідальності.
  2. III.4.1) Загальні особливості зобов'язання відповідальності.
  3. VI. ЗВІЛЬНЕННЯ м'язів
  4. Адміністративне стягнення - це міра адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення.
  5. Аналіз системи відповідальності
  6. Аргументи на користь соціальної відповідальності
  7. Аргументи проти соціальної відповідальності

КоАП передбачено три підстави, за наявності яких особа, яка вчинила адміністративні правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності. До таких підстав відносяться: крайня необхідність (ст. 2.7), неосудність (ст. 2.8), малозначність адміністративного правопорушення (ст. 2.9).

Так, не є адміністративним правопорушенням заподіяння особою шкоди охоронюваним законом інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі і правам даної особи чи інших осіб, а також охоронюваним законом інтересам суспільства або держави, якщо ця небезпека не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Таким чином, відповідно до викладеного особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності, якщо вона діяла в стані крайньої необхідності. Аналізуючи поняття крайньої необхідності, можна виділити три умови, при яких протиправне діяння не є адміністративним правопорушенням:

а) заподіяння шкоди охоронюваним законом інтересам для усунення безпосередньо загрозливої ??небезпеки. При цьому небезпека повинна бути не уявної, а реальної, і не в майбутньому, а зараз;

б) небезпека, що загрожує охоронюваним інтересам, не могла бути усунута іншими засобами, тобто не було можливості обрати інші заходи для захисту, що не заподіюють шкоди. Орган (посадова особа), який розглядає цю справу, з урахуванням конкретних обставин повинен вирішити питання про те, чи було вчинення протиправного діяння єдиною можливістю для запобігання шкоди;

в) заподіяна шкода повинна бути менш значною, ніж відвернена. При оцінці предотвращенного і заподіяної шкоди слід враховувати значимість інтересів, які захищалися і які були порушені. Інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям людини, більш значущі, ніж майнові інтереси. Якщо мова йде про майнові інтереси, то тут повинен бути застосований оціночний критерій - вартість шкоди предотвращенного і заподіяної.

При наявності всіх цих умов заподіяння особою шкоди охоронюваним законом інтересам визнається уповноваженим органом (посадовою особою) крайньою необхідністю, тобто не є правопорушенням і не тягне адміністративної відповідальності.

Даючи поняття крайньої необхідності, КпАП не конкретизує, про яку особу йдеться. Разом з тим представляється, що визнання крайньої необхідності можливе при здійсненні протиправного діяння як фізичним, так і юридичною особою.

Не підлягає адміністративній відповідальності фізична особа, яка під час вчинення протиправних дій (бездіяльності) перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати фактичний характер і протиправність своїх дій (бездіяльності) або керувати ними внаслідок хронічного психічного розладу, тимчасового психічного розладу, слабоумства чи іншого хворобливого стану психіки.

Слід зазначити, що в даному понятті вказані два критерії неосудності: медичний та юридичний.

Медичний критерій неосудності вказує на різні форми хворобливих розладів психічної діяльності. У КоАП вказані чотири такі форми: а) хронічний психічний розлад, тобто коли динаміка хворобливого процесу має тривалий характер і тенденцію до прогресування, наприклад шизофренія, епілепсія, маніакально-депресивний психоз і т.д .; б) тимчасовий психічний розлад - короткочасний розлад психіки людини, що протікає швидкоплинно і закінчується одужанням, наприклад алкогольний психоз (біла гарячка), реактивні симптоматичні стану, такі як патологічний афект, тобто розлад психіки, викликане важким душевним потрясінням; в) слабоумство - дефект психіки, що виявляється в слабкості інтелекту, який може бути вродженим (олігофренія) або придбаним в результаті змін мозку при різних захворюваннях (деменція); г) інший хворобливий стан психіки - різні захворювання, які супроводжуються тимчасовим розладом психіки, але не відносяться власне до психічних розладів.

Юридичний критерій неосудності полягає у відсутності в особи здатності усвідомлювати фактичний характер і протиправність своїх дій (бездіяльності) - інтелектуальний момент, і керувати ними - вольовий момент.

Орган (посадова особа), який розглядає справу про адміністративне правопорушення, повинен встановити стан неосудності на момент вчинення правопорушення. Для встановлення цього стану призначається психіатрична експертиза.

КоАП передбачається можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності адміністративного правопорушення.

При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суддя, орган, посадова особа, уповноважені вирішити справу про адміністративне правопорушення, можуть звільнити особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Оскільки в даному випадку на відміну від випадків крайньої необхідності і неосудності встановлюється не обов'язок, а можливість судді, органу, посадової особи, уповноваженої вирішувати справу про адміністративне правопорушення, звільнити особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, від адміністративної відповідальності, то, відповідно, рішення буде прийнято на розсуд цієї особи. Однак в даному випадку розсуд має грунтуватися на врахуванні всіх обставин вчинення правопорушення, оцінці його наслідків, особу правопорушника, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Лише оцінивши всю сукупність зазначених обставин, уповноважені органи і посадові особи можуть прийняти рішення про звільнення від відповідальності.

Звільнення від відповідальності в даному випадку пов'язується з усним зауваженням, яке уповноважений орган або посадова особа оголошують правопорушника у зв'язку із вчиненим правопорушенням. Усне зауваження не тягне для порушника юридичних наслідків, але свідчить про невідворотність державного реагування на протиправну поведінку. Цей захід виховного впливу спрямована на те, щоб особа, яка вчинила правопорушення, усвідомило протиправність своєї поведінки і в подальшому не допускало подібного.

Особу, звільнену від адміністративної відповідальності через малозначність адміністративного правопорушення, який вважається підданим адміністративному покаранню.



Попередня   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75   Наступна

Сутність адміністративного примусу | Поняття і види заходів адміністративного примусу | Поняття адміністративно-правового режиму | Режим надзвичайного стану | Режим воєнного стану | Інші адміністративно-правові режими | Ознаки адміністративного правопорушення як підстави адміністративної відповідальності | Юридичний склад адміністративного правопорушення | Види адміністративних правопорушень | Поняття адміністративної відповідальності |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати