Головна

Освоєння запозичених слів

  1. II 6.3. Освоєння діяльності. навички
  2. Питання 4 Аналіз витрат на НДДКР і на освоєння природних ресурсів
  3. Глава 1. Ідеологічне освоєння дійсності
  4. Нестандартна підсистема малочастотних і запозичених слів
  5. освоєння Амазонії
  6. Освоєння дорослих форм спілкування і діяльності
  7. Освоєння вододілу слов'янами 6-13 ст н.е.

Проникаючи в російську мову (як правило, разом з запозиченим предметом, явищем чи поняттям), багато іншомовні  слова зазнавали змін фонетичного, морфологічного і семантичного характеру.

Наприклад, подвійні голосні їй, ай в російській мові найчастіше передаються як ав і ев: евкаліпт (гр. Eukalyptos), автомобіль (нім. Automobil) і т.д.

До змін морфологічного характеру насамперед належать зміни в закінченнях, в деяких суфіксах, а також зміни граматичного роду. Так, іншомовні закінчення, як правило, замінюються російськими: декорація (з фр. Decoration), феєрія (з фр. Feerie). Неупотребітельние в російській мові іншомовні суфікси замінюються більш поширеними (іноді теж іншомовними): гармонійний (від гр. Hannonikos), генерація (від лат. Generatio), марширувати (з нім. Marschieren) і т.д.

Іноді змінюється рід запозичених іменників: краватка (нім. Das Halstuch - середній рід), парламент (нім. Das Parlament - середній рід), кегля (нім. DerKegel - чоловічий рід), кегельбан (нім. Die Kegelbahn - жіночий рід), шрифт (нім. die Schrift - жіночий рід).

Нерідко в російській мові піддається зміні і первісне значення слів: нім. der Maler - живописець отримало нове значення - «маляр», тобто робітник з забарвленням будівель, внутрішніх приміщень і т.д .; фр. hasard (азарт) - випадок набуло значення «захоплення, запальність, гарячність»; франц. aventure (авантюра, пригода, пригода), що походить від лат. adventura - випадковість, вживається в значенні «сумнівний захід, справа» і т.д.

Однак не всі запозичені слова піддаються переоформленню. Нерідкі випадки проникнення іншомовних слів в своєму первісному вигляді, наприклад: генезис (гр. Genesis - рід, походження), дуель (фр. Duel), дюни (нім. Dune), пальма (лат. Palma) і ін.

Крім власне запозичень, можливо так зване  калькування (фр. caique - слово або вираз, побудоване за зразком відповідних одиниць чужої мови).

Кальки бувають: а) словотвірні, створювані за допомогою копіювання іншомовного способу. Вони виникають шляхом буквального перекладу на російську мову окремих значущих частин слова (приставок, коренів і т.д.). Наприклад, кальками з латинської та грецької мови є: вигук (лат. Inter + jectio), прислівник (лат. Ad + verbium), правопис (гр. Orthos + graph  ) та ін.; б) семантичні, в яких запозиченим є значення. Наприклад, чіпати (фр. Toucher) в значенні «викликати співчуття», цвях (фр. Le clou) в поєднанні цвях програми і т.д.

Словотворчі кальки відомі від слів грецьких, латинських, німецьких, французьких, семантичні кальки - від слів французьких.

Крім повних лексичних (словотворчих і семантичних) калік, в російській мові виділяються ще і полукальки, тобто слова, в яких поряд з запозиченими частинами є і споконвічно російські. За словообразовательному складом ці слова є копією іншомовних слів. До полукалькой відноситься, наприклад, слово гуманність (російська суфікс-ость).

Функціонально-стилістична роль іншомовних запозичених слів досить різноманітна. По-перше, всі слова цієї групи виконували з самого початку основну номінативну функцію, оскільки вони запозичувалися разом з певним (найчастіше новим) поняттям. Вони поповнювали термінологічні системи, використовувалися і як екзотизму (гр. Exotikos - іноземний) при описі національних особливостей, для створення місцевого колориту. Однак нерідко є їх використання з певними стилістичними цілями. Доречність їх вкраплення в російські тексти різних стилів повинна бути кожен раз ретельно продумана, так як зловживання іншомовної лексикою призводить до того, що навіть тексти, розраховані на широке коло читачів чи слухачів, можуть стати частково незрозумілими і не досягнуть поставленої мети.

11.



Попередня   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   Наступна

Поняття про лексику і лексичної системі | Лексичне значення слова. Основні його типи | Слово як лексична і граматична одиниця мови | багатозначність слова | Лексичні омоніми, їх типи і роль в мові | Лексичні синоніми, їх типи і роль в мові | Лексичні антоніми, їх типи і роль в мові | Споконвічна лексика російської мови | Запозичені слова в російській мові | Запозичення із споріднених слов'янських мов |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати