Головна

К. С. Станіславський 9 сторінка

  1. 1 сторінка
  2. 1 сторінка
  3. 1 сторінка
  4. 1 сторінка
  5. 1 сторінка
  6. 1 сторінка
  7. 1 сторінка

Оскільки найважливіші урядові рішення приймаються Президентом, то Рада Міністрів Республіки Білорусь слід розглядати не як політичне, а як технічний уряд.

Ідеологічна діяльність Уряду має два аспекти: 1) практичний і 2) інформаційно-пропагандистський.

- Ідеологія практичної діяльності Ради Міністрів проявляється в здійсненні кадрового, фінансового та матеріального забезпечення діяльності народного господарства, в створенні необхідних для цього організаційних структур, в способах розпорядження матеріальними, фінансовими та іншими ресурсами. Практичний аспект ідеологічної роботи білоруського Уряду відображений в постановах, програмах, правилах, інструкціях, приписах і заборонах. Будучи універсальним початком життя білоруського суспільства і держави, ідеологія проникає в усі сфери його життєдіяльності, в тому числі і в діяльність виконавчої влади. Таким чином, ідеологія практичної роботи Уряду полягає в реалізації ним економічної, аграрної, соціальної, житлової та ін. Політики білоруської держави.

- Організація інформаційно-пропагандистської роботи Уряду спрямована на формування певної громадської думки через ЗМІ. На відміну від практичної управлінської та виконавчо - розпорядчої діяльності, вона адресована безпосередньо громадянам Білорусі і має на меті формування в них таких якостей, як відповідальність, почуття обов'язку, правдивість, патріотизм і т.п. Дії Уряду та всіх органів виконавчої влади по підтримці норм, правил, традицій, настроїв, необхідних для динамічного розвитку суспільства, покликані забезпечити в Білорусі створення культурної та емоційно-психологічної основи для глибокого укорінення в суспільній свідомості ідеології білоруської держави.

8.3 ЗМІ в ідеологічних процесах

Засіб масової інформації - це сукупність засобів поширення інформації, що характеризується спрямованістю до масової аудиторії, загальнодоступністю, а також корпоративним характером виробництва і поширення інформації.

Роль ЗМІ в житті суспільства неоднозначна. З одного боку, ЗМІ набувають все більшу владу над умами, перетворюючись в самостійного учасника політичної боротьби, а з іншого - ЗМІ самі часто потрапляють під контроль різних політичних або економічних сил. Вплив ЗМІ на суспільну свідомість обумовлено потребою людини орієнтуватися в тому, що відбувається навколо нього події. ЗМІ є частиною його соціального середовища. За допомогою ЗМІ держава і інші суб'єкти політики не тільки поширюють інформацію, а й також підтримують або змінюють думки, стереотипи, переконання своїх реципієнтів. Результати впливу ЗМІ на суспільство і способи такого впливу можуть істотно варіюватися в залежності від їх місця в соціальній системі.

Ідеологічні функції ЗМІ в тому чи іншому суспільстві визначаються складною системою факторів, в число яких входять характер політичного режиму і рівень економічного розвитку суспільства, ідеологізація самих працівників ЗМІ, їх власні професійні норми, а також те, як їх робота сприймається аудиторією.

Мас-медіа можуть бути частиною механізму управління завдяки тому, що вони виконують три важливі функції:

2. спостереження за суспільством для виявлення потенційних загроз соціальної стабільності і визначення можливостей впливу на його цінності;

3. кореляція співвідношення різних сегментів суспільства;

4. передача соціальної спадщини від покоління до покоління.

Під засобом масової інформації в білоруському законодавстві розуміється та чи інша форма (спосіб) періодичного поширення масової інформації - періодичне друковане видання, телерадіоорганізація, радіо-, теле-, відео-, кінохронікальних програма. ЗМІ дозволяють державі та іншим суб'єктам політики не тільки інформувати населення про цілі і принципи своєї діяльності, а й моделювати відносини в суспільстві. Незаперечним є сьогодні вплив ЗМІ на формування представницьких органів влади і правлячих еліт, підтримання в суспільстві авторитету тих чи інших цілей, традицій і стереотипів.

Згідно з Конституцією, в Білорусі кожному гарантується свобода думок, переконань і їх вільне вираження. Монополізація засобів масової інформації державою, громадськими об'єднаннями або окремими громадянами, а також цензура не допускаються (ст. 33).

Громадянам Республіки Білорусь гарантується право на отримання, зберігання і поширення повної, достовірної та своєчасної інформації про діяльність державних органів, громадських об'єднань, про політичну, економічну, культурну та міжнародного життя, стан навколишнього середовища (ст. 34). З внесенням змін і доповнень до Конституції в 1996 р в ній з'явилося положення про те, що користування інформацією може бути обмежено законодавством «з метою захисту честі, гідності, особисте та сімейне життя громадян і повного здійснення цих прав» (ст. 34).

Базовим елементом системи взаємовідносин держави і ЗМІ в Білорусі є Міністерство інформації - центральний орган державного управління, який здійснює державне регулювання у сфері передачі та поширення масової інформації. Міністерство зв'язку та підпорядковані йому структури відповідальні за підтримання в країні інформаційного поля, сприятливого для реалізації білоруського шляху суспільного розвитку.

За ступенем ефективності впливу на масову аудиторію на першому місці знаходяться теле- і радіоканали. Станом на 1 січня в Білорусі було зареєстровано 210 програм, в тому числі радіопрограм - 155, телепрограм - 55.

Обсяг телевізійного мовлення Білоруського телебачення становить в середньому 19,5 годин на добу. Його потенційна аудиторія - 99% населення країни. Державний Перший національний радіоканал і «Культура» (колишнє Радіо-2) віщають в середньому 15-18 годин на добу.

Домінуючу роль в білоруському теле- і радіоефірі займає Національна державна телерадіокомпанія (НГТРК). Згідно зі статутом, затвердженим Указом Президента Республіки Білорусь № 174 від 24 квітня 2003 року, НГТРК є центральним державним установою Республіки Білорусь, який виконує окремі функції республіканського органу державного управління.

На другому місці після електронних ЗМІ за ступенем впливу на населення знаходяться друковані ЗМІ, головним чином, періодичні.

Під періодичним друкованим виданням в білоруському законодавстві розуміється газета, журнал, брошура, альманах, бюлетень, інше видання, що має постійне назву, порядковий номер і виходить у світ не рідше одного разу на рік.

1 квітня 2003 року інформаційне поле Білорусі включало 1393 друкованих періодичних видання, 7 інформаційних агентств, 56 програм телемовлення, 130 програм радіомовлення. 1 січня 2006 року о Республіці Білорусь було зареєстровано 1187 друкованих ЗМІ та 8 інформаційних агентств.

Періодичні видання в Республіці Білорусь видаються українською, російською, англійською, німецькою, польською та українською мовами. Більше 2/3 від їх загальної кількості є недержавними.

Основна частина багатотиражних друкованих ЗМІ в Білорусі належить державі. Недержавні друковані видання є в основному рекламні і розважальні видання. Недержавних видань з суспільно-політичною тематикою, мають постійну аудиторію, в країні всього кілька десятків. Виходять вони невеликими тиражами і поширюються переважно в містах. Наприклад, сукупний тираж мінських незалежних газет не дотягує до тиражу «Советской Белоруссии» (понад 500 тис. Прим.).

Слабкість впливу недержавних суспільно-політичних ЗМІ обумовлена ??багатьма факторами, найважливішими з яких є економічна нерентабельність і несприятлива для них політика забезпечення інформаційної безпеки білоруської держави. Так, в 2004 р винесено 160 письмових попереджень 81 періодичному виданню Білорусі, діяльність 25 ЗМІ була тимчасово припинена.

Крім контролю за діяльністю недержавної преси, інформаційна політика білоруської держави передбачає фінансування окремих видань за рахунок державного бюджету, а також пільги для соціально значущих періодичних видань. У 2003 році до переліку видань, що дотуються з республіканського бюджету через Міністерство інформації, входило 38 газет і журналів. Більшість з 135 державних регіональних і місцевих друкованих ЗМІ дотуються з місцевих бюджетів. Засновниками таких видань виступають обласні, районні та міські виконкоми і Ради депутатів.

Інтернет в останні роки все активніше виконує ті ж функції, що і традиційні ЗМІ. Певною мірою ця тенденція охоплює і Білорусь. Специфіка Інтернету як виду ЗМІ полягає в тому, що він більшою мірою, ніж інші види ЗМІ, забезпечує інтерактивність і можливість для багатосторонньої комунікації. У світі Інтернет існує більше 30 років. Ринок мережевих послуг в Білорусі динамічно розвивається.

Інтернет-ЗМІ (мережеві ЗМІ) - це форма систематичного і регулярного розповсюдження інформації шляхом мережевих мультимедійних технологій. Про перспективність Інтернет-ЗМІ як джерела інформації в Білорусі свідчить те, що більшість користувачів мережі Інтернет, а також тих, хто має намір до неї підключитися, розглядають Інтернет перш за все як джерело інформації. Приблизно половина його користувачів вважається потенційними відвідувачами Інтернет-ЗМІ.

Щоб оцінити ідеологічний компонент інформаційної політики білоруської держави, необхідно враховувати ступінь її наукового опрацювання, а також те, наскільки вона враховує інтереси та інформаційні потреби всіх соціальних груп. Не останню роль в здійсненні ідеологічної функції білоруських ЗМІ грає їх правове становище, професіоналізм і економічні умови діяльності.

8.4 Роль громадських організацій в засвоєнні громадянами змісту ідеології білоруської держави

Найважливішим структурним компонентом ідеологічних процесів виступає ідеологічна або ідейно-виховна робота, яка представляє собою сукупність адаптивних, соціально-значущих форм і методів впливу суспільства на формування світогляду людини, його моральної і духовної культури, етики міжособистісних, міжнаціональних, міжконфесійних відносин, громадянських компетенцій в контексті цінностей та ідеалів білоруського суспільства, цивілізаційного процесу, міжнародного права.

Суб'єктами ідеологічної роботи є заклади освіти, суб'єкти господарювання, суспільство в цілому. Як об'єкти виступають рядові громадяни, а також соціальні групи (в тому числі, учнівські та педагогічні колективи, батьки).

Ідеологічна робота включає в себе кілька видів:

- Теоретико-концептуальну; здійснюється науковими установами соціально-гуманітарного профілю, установами культури, засобами масової інформації. Зміст теоретико-концептуальної роботи становить створення певних концепцій і теорій, в яких виражаються і формулюються цінності, ідеали, пріоритети, цілі розвитку певної спільноти;

- Пропагандистську; спрямована на здійснення цілеспрямованого, емоційно-насиченого, теоретично обгрунтованого впливу на окремих індивідів і соціальні групи. Головна мета пропаганди - знайти відгук у душах, головах, серцях людей, зробити їх прихильниками тих чи інших ідей, сформувати певну ідеологічну позицію;

- Агітаційно-масову; під нею розуміється усна, друкована, наочна ідеологічна діяльність, що впливає на свідомість людей з метою мобілізувати їх на вчинення певних вчинків, спонукати їх до політичної активності в бажаному напрямку. Основними засобами агітації є безпосередні зустрічі ідеологів з народом, листівки, заклики, мітинги, публікації в ЗМІ, виступи по радіо і телебаченню.

Важливим завданням в реалізації ідеології держави є залучення в цей процес різних соціальних інститутів, зокрема, політичних партій і рухів, громадських організацій. Особлива роль тут відводиться профспілковим та молодіжним організаціям. Важливе місце в цьому процесі займають політичні партії. Саме вони покликані відображати корінні інтереси основних верств суспільства і з цією метою прагнуть до володіння політичною і державною владою. Конституція Республіки Білорусь забезпечує їм активну корисну діяльність в правовому полі країни. Їх ідеологіям забезпечено вільне функціонування і розвиток на рівноправних умовах. У зв'язку з цим політичний плюралізм реалізується і де-юре, і де-факто. Роль і місце політичних партій у житті сучасного білоруського суспільства - результат ефективності їх діяльності, популярності їх ідеологій.

Не менш важливе місце в ідеології білоруської державності займають професійні спілки та молодіжні організації. Перед ними стоять нові завдання в ідеологічній сфері. Перш за все, належить повернути втрачені раніше довіру людей, можливість активно впливати на прийняття найважливіших рішень, що визначають стратегію розвитку і держави і кожної людини.

Найважливішим елементом політичної системи є громадські об'єднання, які дозволяють громадянам впливати на прийняті в державі рішення, відстоювати свої права. Одним з таких об'єднань є профспілки.

Профспілки - це асоціації людей, часто належать до однієї професії, які об'єдналися для захисту своїх інтересів, а також поліпшення умов і підвищення оплати праці. Основою діяльності профспілок є право на мирні зібрання та асоціації.

Процес утворення в Республіці Білорусь широкої мережі громадських об'єднань було розпочато на початку 90-х років минулого століття. У жовтні 1994 року почав діяти Закон «Про громадські об'єднання». Він гарантував громадянам Республіки Білорусь право на створення громадських об'єднань і вступ в уже діючі, крім тих, діяльність яких спрямована на насильницьку зміну конституційного ладу, порушення цілісності та безпеки держави, пропаганду війни, насильства, розпалювання національної, релігійної, расової ворожнечі.

На сучасному етапі розвитку суспільства склалася ситуація, коли ставлення народу до профспілок проходить еволюційний період. Ще недавно - в другій половині 90-х рр. минулого століття - в суспільстві переважало негативне ставлення до профспілок, засноване на тому, що профспілки Білорусі були втягнуті в політичну боротьбу, втратили вплив і можливості надавати реальну допомогу своїм членам та найманим працівникам. Дійсно, багато напрацьованих профспілками десятиліттями позиції були втрачені, як, втім, і довіру суспільства до них. В ході політичних баталій профспілки здали свої багато важливих позиції: право законодавчої ініціативи, право на здійснення контролю за станом охорони праці на виробництві, можливість правового захисту членів профспілки, сферу соціального страхування працівників, оздоровлення та санаторно-курортного лікування. Все це завдало відчутного удару по профспілковому руху.

ФПБ є членом Загальної конфедерації профспілок. Вона представляє працівників Білорусі в Міжнародній організації праці, здійснює співробітництво з Всесвітньою федерацією профспілок і багатьма профспілковими центрами Співдружності Незалежних Держав, Європи, Азії, Америки. Загальна чисельність членів ФПБ - близько 4 мільйонів 50 тис. Членів, тобто більшість економічно активного населення Білорусі. Найбільш великими республіканськими, що діють на всій території країни, профспілками, що входять в ФПБ, є: Білоруський профспілка працівників агропромислового комплексу; Білоруський профспілка працівників освіти; Білоруський профспілка працівників охорони здоров'я.

Профспілки ФПБ володіють значною матеріальною базою. У 2003 році у власності ФПБ знаходилося близько 900 клубів, більше 500 бібліотек, понад 5000 піонерських таборів. Своїм коштом профспілки побудували в Білорусі 16 будинків відпочинку та туристичних баз, 165 спортивних об'єктів. Сьогодні до общепрофсоюзной власності належать основні фонди УП «бел профсоюзкурорт», туристично-екскурсійного УП «Беларустуріст», УП «бел Профстрой», адміністративна будівля ФПБ, Міжнародний інститут трудових і соціальних відносин (митсу) в Мінську і філії в Вітебську і Гомелі , Республіканський Палац культури профспілок (Белсовпроф), Палац культури ветеранів, друкарні ФПБ, Брестський обласний Палац культури профспілок, адміністративні будівлі обласних об'єднань профспілок, обласних навчально-методичних центрів, 12 спортивних споруд загальнореспубліканського значення.

У ФПБ працює правова служба, створена безкоштовна юридична консультація, яку можуть отримати не тільки члени профспілки, але і всі трудящі. Багато що робиться федерацією щодо здійснення громадського контролю за дотриманням законодавства про працю.

Профспілки є однією з опор білоруської держави. Ідеологія як система поглядів і ідей здатна фіксувати і відображати основні тенденції розвитку білоруського суспільства. Профспілки як один з елементів суспільства не можуть стояти осторонь від ідеології і ідеологічного виховання громадян, оскільки вони об'єднують працездатні, соціально активні групи населення. Головна роль профспілок полягає у відстоюванні інтересів народу, в тому, щоб бути з народом.

Основні напрямки ідеологічної роботи профспілок Білорусі були позначені Президентом Республіки Білорусь на V З'їзді ФПБ (2005), на якому А.Г. Лукашенко зазначив, що в нинішніх умовах, коли в країні відсутні реально впливають на громадян політичні партії, профспілки повинні взяти на себе турботу про згуртування трудящих, проведенні серед них ідеологічної роботи.

Слідуючи цим вимогам до організації ідеологічної роботи, керівництво ФПБ сьогодні робить активні кроки по формуванню єдиного інформаційного простору профспілок, покликаного направляти трудящих на вирішення завдань, що стоять перед державою і всім білоруським народом, а також активно протистояти деструктивному впливу політиканів, існуючих часто на дотації від зарубіжних спонсорів. У зв'язку з цим ФПБ активно використовує електронну систему зв'язку з членськими організаціями, що полегшує доступ до наявної інформації та її обробку. Продовжує видаватися профспілкова газета «Білорусі годину». З 1 травня 2004 року в діапазоні 98,4 РМ віщає профспілкова радіостанція «Нове радіо».

На сучасному етапі розвитку білоруського суспільства саме профспілки стали дієвим інструментом в трудовому і патріотичному вихованні трудящих, пропаганді здорового способу життя, центром культурно-масової роботи серед населення. Вони спрямовують свої зусилля на поліпшення умов життя людей, вдосконалення оплати праці, забезпечення повної зайнятості населення, створення нових робочих місць, забезпечення соціальних гарантій. Увага профспілок все більше концентрується на питаннях дисципліни, порядку і відповідальності. Профспілки повинні сприяти розвитку у трудящих таких якостей, як ощадливість, працьовитість, сумлінне ставлення до дорученої справи, відповідальність. Вони повинні боротися з пияцтвом, розкраданням на виробництві та іншими вадами білоруського суспільства.

Згідно з ініціативою Президента Республіки Білорусь А. Г. Лукашенко, 20 вересня 2005 року висловленої на V З'їзді ФПБ, організаційна структура ФПБ і входять до неї галузеві профспілки буде максимально наближатися до структури адміністративно-територіального поділу країни. Це не тільки дасть можливість поліпшити координацію дій і керованість, а й дозволить заощадити чималі фінансові кошти. Така модель соціального партнерства повинна забезпечити єдність народу і влади і допомогти зайняти профспілкам ту нішу, яка найбільшою мірою відповідає білоруської моделі розвитку.

Отже, ідеологічна складова роботи профспілок тісно пов'язана з загальними завданнями щодо соціального захисту трудящих, всього населення республіки і має загальнодержавне значення.

Молодіжні організації є найважливішою духовно-моральної і ідеологічної опорою нашого суспільства. Будучи спадкоємцями кращих традицій, молодіжні організації нашої країни виступають організованим і ефективним засобом ідеологічної політики держави. Становлення Республіки Білорусь як суверенної незалежної держави створило нові можливості для участі молодіжних організацій у суспільному житті країни.

У свою чергу, держава послідовно здійснює курс на підтримку молодіжних організацій, які беруть активну участь у формуванні та реалізації ідеологічної політики. У нас створена необхідна нормативна правова база, спрямована на підтримку молодіжного руху. Молодіжна політика здійснюється в тісній взаємодії органів державного управління та молодіжних організацій. Особлива роль в цій справі належить Білоруському республіканському союзу молоді (БРСМ). БРСМ служить виявленню та розкриттю творчого потенціалу білоруських юнаків і дівчат, створює хорошу базу кадрів ідеологічної сфери, а також сфери державного управління.

Держава зацікавлена ??в ефективній взаємодії з політичними партіями, професійними спілками, молодіжними, жіночими, творчими, релігійними організаціями, організаціями ветеранів та іншими громадськими об'єднаннями. Програма побудови сильної і ефективної держави відповідає інтересам переважної більшості населення, є основою консолідації всіх здорових сил суспільства.

Контрольні питання

1. Які особливості білоруського менталітету?

2. Дайте характеристику інформаційного поля Білорусі?

3. Чим пояснюється слабкість впливу недержавних суспільно-політичних ЗМІ?

4. Які основні напрямки ідеологічної роботи профспілок Білорусі?

література

1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року (зі змінами та доповненнями, прийнятими на республіканських референдумі 24 листопада 1996 року і 17 жовтня 2004 р.) - Мінськ: Амалфея, 2005. - 64 с.

2. Лукашенко, А. Г. Сильна й процвітаюча Білорусь повинна мати міцний ідеологічний фундамент / А. Г. Лукашенко // Народна газета. - 2003. -29 березня. - З 1.

3. Лукашенко, А. Г. В форматі відвертості / А. Г. Лукашенко // СБ Білорусь сьогодні. - 2008. - 9 вересня. - С. 1-6.

4. Бабосов, Е. М. Основи ідеології сучасної держави / Є. М. Ба- босів. - Мінськ: Амалфея, 2004. - 352 с.

5. Василевич, Г. А. Конституція Республіки Білорусь: наук.-практ. ком мент / Г. А. Василевич. - Мінськ: ГІУСТ БГУ, 2005. - 487 с.

6. Ідеологія і молодь Білорусі: посібник / під ред. Л. Є. Землякова, С. Д. Лаптенка. - Мінськ: Академія управління при Президентові Республіки Білорусь, 2005. - 387 с.

7. Лукашенко, А. Г. Матеріали виступів, доповідей, інтерв'ю / Офіційний сайт Президента Республіки Білорусь ^ №№.рге81ёеп1§оу.Ьу

8. Шинкарьов, В. В. Основи ідеології білоруської держави / В. В. Шинкарьов, Л. В. Вартанова, В. А. Зенченко; під заг. ред. В. В. Шинкарева. - Мінськ: БДПУ, 2004. - 157 с.

9. Основи ідеології білоруської держави: навчальний посібник для вузів / під заг. ред. С. Н. Князєва, С. В. Решетнікова. - Мінськ: Академія управління при Президентові Республіки Білорусь, 2004. - 491 с.

10. Яскевич, Я. С. Основи ідеології білоруської держави: курс інтенсивної підготовки / Я. С. Яскевич. - Мінськ: ТетраСістем, 2007. - 336 с.

11. Основи ідеології білоруської держави: історія і теорія: навч. посібник для студентів установ, що забезпечують отримання вищої освіту / С. Н. Князєв [та ін.]; під заг. ред. С. Н. Князєва, В. І. Чуешова. - Мінськ: ІОЦ Мінфіну, 2007. - 312 с.

12. Яскевич, Я. С. Основи ідеології білоруської держави: світоглядні цінності та стратегічні пріоритети / Я. С. Яскевич. - Мінськ: РІВШ БГУ, 2003. - 360 с.

13. Василевич, Г. А. Основи ідеології білоруської держави / Г. А. Василевич, Я. С. Яскевич. - Мінськ: РІВШ, 2004. - 477 с.

14. Міхєєв, В. М. Ідеологія: роздуми і висновки / В. М. Міхєєв. - Мінськ Товариства з додатковою відповідальністю «Тонпік», 2004. - 295 с.

15. Нікітенко, П. Г. ноосферна економіка і соціальна політика: стратегія інноваційного розвитку / П. Г. Нікітенко. - Мінськ: РІВШ БГУ, 2006. - 219 с.

К. С. Станіславський



Попередня   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   Наступна

К. С. Станіславський 1 сторінка | К. С. Станіславський 2 сторінка | К. С. Станіславський 3 сторінка | К. С. Станіславський 4 сторінка | К. С. Станіславський 5 сторінка | К. С. Станіславський 6 сторінка | К. С. Станіславський 7 сторінка | Статті. Речі. Нотатки. Щоденники. Спогади 2 сторінка | Статті. Речі. Нотатки. Щоденники. Спогади 3 сторінка | Статті. Речі. Нотатки. Щоденники. Спогади 4 сторінка |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати