Головна

Види підстав кримінально-правової кваліфікації

  1. Види правових норм, які використовую-ться при кримінально-правовій кваліфікації
  2. Види принципів кримінально-правової кваліфікації
  3. Види стадій вчинення злочину, які враховуються при кваліфікації
  4. Види, підстави та процесуальний порядок накладення дисциплінарних стягнень.
  5. Визначення видових понять кримінально-правової кваліфікації
  6. Визначення поняття кримінально-правової кваліфікації

В теорії кримінального права прийнято виділяти фактичну і юридичну (або нормативну) підстави кримінально-правової кваліфікації. Під фактичною підставоюкваліфікації здебільшого розуміють вчинене діяння, фактичні обставини, які підлягають правовій оцінці, співставляються з правовою нормою. Слід уточнити, що саме по собі діяння не може бути визнане підставою кримінально-правової кваліфікації. Для того, щоб воно увійшло в сферу уваги органів, які здійснюють кваліфікацію, потрібна наявність доказової інформації про скоєне. Кваліфікації врешті-решт піддається не скільки те, що фактично вчинене, скільки те, що встановлене в ході дізнання, попереднього і судового слідства. Крім того, фактичні обставини не можуть безпосередньо співставлятися з правовою нормою, оскільки це явища різнопорядкові.

Таким чином фактичною підставою кваліфікації виступає не саме вчинене діяння, а інформація про нього, яка стала відома відповідним органам і здобута ними в законному порядку.

Питання ж про те, що слід розуміти під юридичною (нормативною) підставоюкримінально-правової кваліфікації не знайшло однозначного вирішення в літературі. Одні автори називають такою підставою склад злочину, інші вважають нею норми кримінального закону. При цьому часто має місце фактичне ототожнення понять складу злочину і норми закону як підстав кваліфікації.

Слушними видаються міркування авторів, які вважають, що склад злочину не може визнаватися підставою кримінально-правової кваліфікації, Адже склад злочину, як відзначав В. П. Малахов, не більше, як теоретична конструкція, наукова абстракція, якої не знає кримінальний закон і яку майже кожний автор розуміє і тлумачить по-своєму. Вчення про склад злочину з'явилося в кримінально-правовій науці порівняно недавно - приблизно двісті років тому, тоді як кваліфікація здійснюється задовго до цього. Не можна ж вважати, що до розробки вчення про склад злочину підставою кваліфікації були норми кримінального закону, а після його появи ним став склад злочину. Навряд чи існують беззаперечні аргументи проти того, що й зараз кваліфікацію можливо здійснювати без використання конструкції складу злочину. Певно, що можна. Щоб кваліфікувати діяння, потрібно мати про нього відповідну інформацію та кримінально-правову норму, яка регламентує це діяння.

Тому юридичною підставою кваліфікації виступає кримінально-правова норма. Кримінально-правова норма передбачає узагальнені, типові ознаки злочинного діяння, виступає більшою посилкою силогізму, який складається в ході кваліфікації. Сама ж кваліфікація полягає в співставленні реально існуючих ознак - фактичних ознак конкретного діяння, які відображені в зібраній інформації та ознак злочину, закріплених в нормі закону.



  15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   Наступна

Результат кримінально-правової кваліфікації. | Суб'єкт кримінально-правової кваліфікації | Окремі громадяни як суб'єкти кримінеально-правової оцінки | Суб'єкти кримінально-кримінально-правової оцінки, діяльність яких не тягне правових наслідків | Зміст кримінально-правової кваліфікації | Поняття правильної кримінально-правової кваліфікації | Криміналістичне значення правильної кримінально-правової кваліфікації | Визначення поняття кримінально-правової кваліфікації | Поняття кваліфікації злочинів, запропоновані в літературі | Визначення видових понять кримінально-правової кваліфікації |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати