Головна

Завдання перед математичної підготовки дітей

  1. I. ЩОДЕННИЙ РАНКОВИЙ ЧАС ФІЗІЧЕСКОІ ПІДГОТОВКИ
  2. I. ЗАВДАННЯ АРТИЛЕРІЇ
  3. I. Теоретичні основи формування артикуляційної моторики у дітей.
  4. I. Мета і завдання дисципліни
  5. I. Етіологія гнійно-септичних захворювань (ДСЗ) у дітей.
  6. II. 7.5. Розвиток уваги у дітей і шляхи його формування
  7. II. Основні завдання та їх реалізація

Предматематіческая підготовка, здійснювана в дитячому саду, є частиною загальної підготовки дітей до школи і полягає в формуванні у них елементарних математичних Представлення. Цей процес пов'язаний з усіма сторонами виховно-освітньої роботи дитячого дошкільного закладу і спрямований насамперед на вирішення завдань розумового виховання і математичного розвитку дошкільників. Відмінними його рисами є загальна розвиваюча спрямованість, зв'язок з розумовою, мовним розвитком, ігровий, побутової, трудовою діяльністю.

При постановці і реалізації завдань предматематіческой підготовки дошкільнят враховують:

закономірності становлення і розвитку пізнавальноїдіяльності, розумових процесів і здібностей, особистості дитини в цілому;

- Вікові можливості дошкільнят у засвоєнні знань

і пов'язаних з ними навичок і умінь;

- Принцип спадкоємності в роботі дитячого садка і школи.

В процесі предматематіческой, підготовки навчальні, виховні і розвиваючі завдання вирішуються в тісній єдності і взаємозв'язку один з одним.

Купуючи математичні уявлення, дитина отримує необхідний чуттєвий досвід орієнтування в різноманітних властивостях предметів і відносинах між ними, опановує способами і прийомами пізнання, застосовує сформовані в ході навчання знання і навички на практиці. Це створює передумови для виникнення матеріалістичного світорозуміння, пов'язує навчання з навколишнім життям, виховує позитивні особистісні риси. Зупинимося далі на основних завданнях предматематіческой підготовки дітей в дитячому садку.

1. Формування системи елементарних математичних уявлень у дошкільників.Зі змістовної сторони найбільш важливими в сенсі формування первинних найпростіших уявлень є такі фундаментальні математичні поняття, як «безліч», «ставлення», «число», «величина». Ці поняття широ-



до представлені в початковому навчанні, але не в прямому сенсі, а з точки зору пропедевтики формування лише уявлень про них. Образно кажучи, дитина в дитячому садку осягає «науку до науки», і природно це пов'язано з тим, що за своєю психологічною структурою елементарні математичні уявлення мають подібну природу. Поступове ускладнення знань, освоюваних дітьми, полягає в збільшенні як обсягу кількісних, просторових і часових уявлень, так і ступеня їх узагальнення.

Система знань і початкових уявлень про множини, відносинах, числах і величинах, хоча і вельми обмежена рамками можливостей навчання дошкільнят, є значущою для подальшого оволодіння поняттями шкільної математики.

Елементарні математичні уявлення формуються на базі освоєння дітьми в певній послідовності способів дій (наприклад, пропонується розкласти стільки передг метов на вільної смужці, скільки їх намальовано на зразку, накласти смужки різної довжини один на одного, підібрати картинки з предметами до відповідної геометричної фігури і т. д.). Способи дій поступово ускладнюються; до кінця навчання в дитячому саду виробляються найпростіші навички рахунку предметів, вимірювання відстаней, обсягів рідин і сипучих речовин умовної міркою, вміння виконувати обчислення при вирішенні арифметичних завдань в одну дію на додавання і віднімання.

Елементарні математичні уявлення і відповідні їм способи дій є основними складовими частинами системи знань для дошкільнят.

Засвоєння різних понять, що відносяться до найбільш складним галузях людського знання, має спиратися на чуттєвий досвід і життєві уявлення, які складаються вже в дошкільному віці.

Основна відмінність поняття від уявлення полягає насамперед у тому, що в понятті відображаються істотні ознаки об'єкта, абстраговані від його інших, несуттєвих властивостей. У поданні ж відображаються як істотні, так і несуттєві властивості об'єкта в його безпосередньому сприйнятті.

В експериментальних дослідженнях (П. Я. Гальперін, Л. Ф. Обухова та ін.) Показана можливість формування у дошкільнят окремих повноцінних математичних понять, але для цього потрібні особливі умови. Розглянемо деякі умови, за яких можливе засвоєння понять і розвиток понятійного мислення.

Понятійний спосіб розпізнавання об'єктів можливий на основі методу поетапного формування розумових дій (П. Я. Гальперін). Цей метод являє собою певну послідовність дій: знаючи суттєва ознака поня-


ку, дитина виділяє властивості розглянутого предмета і зіставляє їх з суттєвою ознакою поняття, а потім робить висновок про те,-відноситься аналізіруем?й предмет до даного поняття і?і немає. Спочатку сопоставееніе ознак відбувається i під

дошколЄніков ?ожет здійснюватися по ?? різному ?. Оскільки досвід і ?нанія у дітей невеликі, о?ученіе в основному іде "так: снача?а за допомогою дорослого накаплівают?я конкретні знання, а потім вони узагальнюються до прОст?йшіх правил і закономірностей. Однак цей необхідний і важливий для розумового розвитку маленьких дітей шлях має і свої недоліки: діти не можуть вийти за межі тих едінічних'фактов і випадків, на підставі яких були підведені до узагальнень, не в змозі піддати аналізу більш широке коло знань, що обмежує розвиток їх самостійної думки і пошуку. Тому в навчанні необхідно використовувати і інший шлях , коли думка і засвоєння знань йдуть від загального до конкретного. Засвоєне правило діти повинні навчитися застосовувати, в конкретних умовах.

Раціональне поєднання зазначених методів. сприяє найбільш високому розумовому та математичного розвитку дітей. Не завжди слід ставити дитину в позицію «першовідкривача», вести його від одиничних конкретних знань до висновків і узагальнень. Дитина повинна навчитися опановувати і готовими


знаннями, накопиченими людством, цінувати їх, вміти користуватися ними для аналізу як свого досвіду, так і фактів і явищ навколишнього життя. Наприклад, на певному етапі дошкільнят знайомлять з чотирикутниками. Звертаючись до дитячого досвіду, можна, по-перше, запропонувати знайти і назвати ті знайомі фігури, які мають чотири сторони і чотири кути і можуть бути віднесені до чотирикутника, а по-друге, відшукати предмети або частини предметів чотирикутної форми (подібна конкретизація поглиблює знання дітей про цю геометричної фігури).

Аналогічно дітей знайомлять і з багатокутниками. Конкретизуючи свої знання, дошкільнята показують і називають трикутники, квадрати, прямокутники різних розмірів, відносячи всі ці фігури до багатокутників. Подання про багатокутнику як би надбудовується над усім розмаїттям фігур, обмежених замкнутими ламаними лініями, правильних і неправильних, великих і малих.

Отже, для розвитку розумових здібностей дітей необхідно користуватися різними шляхами, підводити їх до розуміння єдності загального иодиничного, абстрактного і конкретного. Навчання в дитячому садку - це не тільки повідомлення знань, а й розвиток у дітей розумових здібностей, механізмів розумової діяльності, що полегшує перехід від емпіричних знань до понятійним.

2. Формування передумов математичногомислення і окремих логічних структур, необхідних для оволодіння математикою в школі і загального розумового розвитку.Засвоєння початкових математичних уявлень сприяє вдосконаленню пізнавальної діяльності дитини в цілому і окремих її сторін, процесів, операцій, дій. Становлення логічних структур мислення - класифікації, упорядкування, розуміння збереження кількості, маси обсягу ит. д. виступає як важлива самостійна особливість загального розумового і математичного розвитку дитини-дошкільника.

Процес формування елементарних математичних уявлень будується з урахуванням рівня розвитку наочно-дієвого і наочно-образного мислення дошкільника і має на меті створення передумов для переходу до більш абстрактних форм орієнтування в навколишньому. Оволодіння різними практичними способами порівняння, угруповання предметів за кількістю, розміром, формою, просторовому розташуванню фактично закладає основи логічного мислення. У процесі формування математичних уявлень у дошкільників розвивається вміння застосовувати опосередковані способи для оцінки різних властивостей предметів (рахунок - для визначення кількості, ізмереніе- для визначення величин і т. Д.), Передбачати результат, по результату судити про вихідні дані, розуміти не тільки видимі зовнішні зв'язки і залежності, але і деякі внутрішні, найбільш суттєві. Певним підсумком навчання дошкільнят є не тільки сформована система математичних уявлень, а й основи наочно-схематичного мислення як перехідного щабля від конкретного до абстрактного. У дітей вдосконалюється здатність до аналітико-синтетичної і класифікує діяльності, абстрагування і узагальнення.

3. Формування сенсорнихпроцесів издібностей. Основний напрямок в навчанні маленьких дітей - здійснення поступового переходу від конкретних, емпіричних знань до більш узагальненим. Емпіричні знання, що формуються на основі сенсорного досвіду, - передумова і необхідна умова розумового і математичного розвитку дітей дошкільного віку.

Уже в ранньому дитинстві починають складатися представле-шия про навколишній, про ознаки і властивості предметного світу: форму, величину, просторове розташування предметів і їх кількості. В основі пізнання маленькими дітьми якісних та кількісних ознак предметів і явищ лежать сенсорні процеси: відчуття, сприйняття, уявлення. Малюк пізнає властивості і якості предмета в діях, практичним шляхом.

«Шафа тут перед тобою», - кажуть дитині. «А де це ззаду: де спина?» - Уточнює дитина і притискається до шафи спиною, щоб конкретно відчути, пізнати просторового ? е положення предмета ззаду.

«Знайди серед іграшок такі, які схожі на цей треуг ? льников». Дитина, уважно розглянувши т?еугольнік і провівши обстеження його руками, досить легко відшукує аналогічні заданій формі предмети.

Дітей цілеспрямовано навчають окремих прийомів і узагальненим способам обстеження: обведення контурів предмета рукою і поглядом для виявлення форми, «зважування» предметів на долонях обох рук з метою порівняння їх мас, накладенню або додатком смужок паперу для порівняння довжини, порівняно елементів однієї групи предметів з іншого для з'ясування відносин «більше», «менше», «дорівнює» і ін. Так відбувається порівняння за формою, величиною, кількістю, зіставлення виявлених ознак з тим, що вже є в досвіді дитини.

Більш високий рівень орієнтування в кількісних, просторових і часових відносинах забезпечується умінням користуватися загальноприйнятими стандартами. Система еталонів склалася в суспільно-історичній практиці людини і являє собою впорядковані форми (геометричні фігури), величини (міри довжин, маси, об'єму, часу і т. Д.) Та інші якості. Опановуючи такого роду знаннями, дитина отримує як би набір мірок, або еталонів, з якими він може зіставити будь знову сприйняте якість, знайти йому місце в ряду інших.

У дошкільному віці здійснюється освоєння сенсорних еталонів не тільки на перцептивном, а й на інтелектуальному



Попередня   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

Методи предматематіческой підготовки | Засоби формування елементарних математичних уявлень у дітей в дитячому садку | Форми організації роботи з розвитку елементарних математичних уявлень у дошкільників | Розвиток у дітей уявлень про безліч | Вплив просторово-якісних особливостей предметів на сприйняття дітьми чисельності множин | Розвиток у дітей дошкільного віку уявлень про число | Методика формування кількісних уявлень в другій молодшій групі | Методика навчання порівнянні множин шляхом встановлення відповідності | Навчання рахунку, знайомство з цифрами, освітою чисел | Навчання порівнянні групи предметів і чисел |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати