загрузка...
загрузка...
На головну

Сучасний стан проблеми формування у дітей математичних уявлень і перспективи вдосконалення методики

  1. I. Теоретичні основи формування артикуляційної моторики у дітей.
  2. I. Етіологія гнійно-септичних захворювань (ДСЗ) у дітей.
  3. II. 7.5. Розвиток уваги у дітей і шляхи його формування
  4. II. Зміна уявлень про предмет психології
  5. II. Етап формування первинних вимовних умінь і навичок
  6. III. Пренатальна діагностика ВДР у дітей
  7. III. Розвиток і закріплення математичних знань

У зв'язку з перебудовою викладання математики в початковій школі і новими психологічними дослідженнями стали очевидними недоліки математичної підготовки в дитячому саду: неефективне використання зрослих можливостей дошкільнят, обмеженість і слабке розвиваюче вплив навчання. Сформована система навчання в дошкільному віці, її зміст і методи орієнтували в основному на розвиток у дітей предметних

способів дій, вузьких навичок, пов'язаних з рахунком і найпростішими обчисленнями, що недостатньо забезпечувало підготовку до засвоєння математичних понять в подальшому навчанні.

Необхідність перегляду методів і змісту навчання була обгрунтована в роботах психологів і математиків, які поклали початок нових наукових напрямків в розробці проблем математичного розвитку дошкільників. Фахівці з'ясовували можливості інтенсифікації та оптимізації навчання, що сприяють загальному і математичного розвитку дитини, наголошували на необхідності підвищення теоретичного рівня освоюваних дітьми знань. Це вимагало реконструкції програми навчання, в тому числі системи уявлень, послідовності їх введення і т. Д., Що відповідають сучасному стану математики як науки, приведення методів у сувору відповідність із запропонованим новим змістом знань. Розгорнулися інтенсивні пошуки шляхів введення наукових понять в систему роботи з дітьми дошкільного віку. Вирішення цих складних проблем здійснювалося по-різному.

Психологи в якості підстави для формування початкових математичних уявлень і понять пропонували різні предметні дії. П. Я. Гальперін розробив лінію формування початкових математичних понять та дій, побудовану на введенні мірки і визначенні одиниці через ставлення до неї.

В В дослідженні В, В. Давидова була розкрита психологічний механізм рахунки як розумової діяльності і намічені шляхи формування поняття числа через освоєння дітьми дій зрівнювання і комплектування, вимірювання. Генезис поняття числа розглядається на основі короткого відносини будь-якої величини до її частини (Г. А. Корнєєва).

відміну від традиційної методики ознайомлення з числом (число - результат рахунку) новим з'явився спосіб введення самого поняття: число як відношення вимірюваної величини до одиниці вимірювання (умовна міра).

Аналіз змісту навчання дошкільнят з точки зору нових завдань привів дослідників до висновку про необхідність навчити дітей узагальненим способам вирішення навчальних завдань, засвоєнню зв'язків, залежностей, відносин і логічних операцій (класифікації і сериации). Для цього пропонувалися і своєрідні засоби: моделі, схематичні малюнки і зображення, що відображають найбільш істотне в пізнаваному змісті.

Математики-методисти наполягали на значному перегляд змісту знань для дітей 6-річного віку, насиченні його деякими новими уявленнями, що відносяться до множинам, комбінаторики, графам, ймовірності та т. Д. (А. І. Маркушевич, Ж-Папі і ін.) .

Методику початкового навчання А. І. Маркушевич рекомендував будувати, ґрунтуючись на положеннях теорії множин. Він вважав за необхідне навчати дошкільнят найпростіших операцій з множинами (об'єднання, перетин, доповнення), розвивати у них кількісні і просторові уявлення.

Ж. Папі (бельгійський математик) розробив цікаву методику формування у дітей уявлень про відносини, функції, відображенні, порядку та ін., Використовуючи з цією метою багатобарвні графи.

В даний час реалізується ідея найпростішої логічної підготовки дошкільнят (А. А. Столяр), розробляється методика введення дітей у світ логіко-математичних уявлень: властивості, відносини, безлічі, операції над множинами, логічні операції (заперечення, кон'юнкція, диз'юнкція) і ін. - за допомогою спеціальної серії навчальних ігр1.

В останні роки (1960-1980) здійснено педагогічний

(

експеримент, спрямований на виявлення більш ефективних методів математичного розвитку дітей дошкільного віку, визначення змісту навчання. Педагогічні дослідження були викликані безпосередньо результатами експериментів в області вікової та педагогічної психології та методики математики.

У ці роки з'ясовувалися можливості формування у дітей уявлень про величину, встановлення взаємозв'язків між рахунком і виміром, апробовувалися прийоми навчання (Р. Л. Березіна, Н. Г. Білоус, 3. Є. Лебедєва, Р. Л. Непомняща, Е. В . Про-Скура, Л. А. Левінова, Т. В. Тарунтаева, Е. І. Щербакова).

Можливості формування кількісних уявлень у дітей раннього віку, шляхи вдосконалення кількісних уявлень у дітей дошкільного віку вивчені В. В. Данилової, Л. І. Єрмолаєва, Е. А. Тарханова.

Зміст і прийоми формування просторово-часових уявлень визначені на основі ряду досліджень Т. А. Му-сейібовой, К. В. Назаренко, Т. Д. Ріхтерман.

Методи і прийоми педагогічного керівництва математичним розвитком дітей за допомогою гри розроблені 3. А. Грачової, Т. Н. Ігнатової, А. А. Смоленцева, І. І. Щербініної.

В даний час досліджуються можливості використання наочного моделювання в процесі навчання рішенню арифметичних завдань (Н. І. Непомняща), пізнання дітьми кількісних і функціональних залежностей (Л. Н. Бондаренко, Р. Л. Непомняща, А. І. Кирилова), здатності дошкільнят до наочного моделювання при ознайомленні з просторовими відносинами (Р. І. Говорова, О. М. Дьяченко, Т. В. Лаврентьєва, Л. М. Халізева).

Результати наукових пошуків психологів, математиків і педагогів викликали необхідність в удосконаленні програми розвитку елементарних математичних уявлень у дошкільників (були введені розділи «Величина», «Геометричні фігури», «Орієнтування в просторі і часі»).

Багато сучасні методичні посібники для вихователів дошкільних установ створені на основі дидактичної системи, розробленої А. М. Леушиной і її послідовниками. Широко використовуються і дані нових досліджень радянських і зарубіжних психологів і методистів-математиків1.

Конспекти занять по формуванню елементарних математичних уявлень і методичні рекомендації їх використання будуються на сучасних наукових даних про єдність навчання і виховання, комплексному підході в навчанні, запровадження найбільш ефективних дидактичних засобів (моделювання), збагаченні змісту і прийомів навчання.

Пошук шляхів вдосконалення методики навчання математики дітей дошкільного віку здійснюється і в інших країнах. У сучасних зарубіжних роботах з розвитку математичних уявлень дітей дошкільного віку приділяється особлива увага дочісловому періоду навчання2.

М. Фідлер (Польща), Е. Дум (ФРН) особливе значення надають формуванню уявлень про числа в процесі практичних дій з множинами предметів. Пропоновані ними зміст і прийоми навчання (цілеспрямовані ігри та вправи) допомагають дітям оволодіти вміннями класифікувати й упорядковувати предмети за різними ознаками, в тому числі і за кількістю. У роботі М. Фідлер відображена взаємозв'язок у формуванні у дітей кількісних, просторових і часових уявлень. Р. Грін, В. Лаксоно (США) в якості основи формування поняття числа і арифметичних дій розглядають розуміння дітьми кількісних відносин на конкретних множинах предметів. Автори вважають, що формування уявлень про числах відбувається під час практичних дій з множинами предметів, вони показують, як під впливом порівняння двох або кількох множин у дітей формується уявлення про місце числа Серед інших чисел натурального ряду, вміння здійснювати найпростіші дії збільшення і зменшення чисел . Зіставлення рівночисельний множин веде при цьому до розуміння спільності сукупностей за кількістю (стільки ж) і по числу (таке ж число).

Автори цих робіт пропонують формувати математичні уявлення з урахуванням різноманітних вражень, отриманих дітьми в повсякденному житті. Своєрідно розглядається ними

навчання: доводячи необхідність проведення з дітьми ігор та вправ, автори не рекомендують суворо дотримуватися вимог до якості засвоєння навчального матеріалу. В ході навчання значна увага приділяється виробленню у дітей уміння застосовувати отримані знання на практиці. Це досягається за рахунок використання в якості наочного матеріалу предметів навколишнього оточення, практичної і ігрової мотивації спеціальних вправ.

У книзі Т. Я. Міндлін1 дано короткий огляд методики формування математичних уявлень в материнських школах Франції. Автор виділяє в змісті навчання дошкільнят три основних види діяльності, освоєння яких вирішує проблему підготовки дітей до навчання математики в школі: класифікація, схожість, формування понять простору і часу. Крім цього, приділяється велика увага рахунку. Причому, на думку французьких фахівців, діти до 4 років повинні вчитися рахувати без втручання дорослого. Граючи з водою, піском і т. Д., Малюки освоюють поняття про кількість і величиною на сенсорному рівні. У віці старше 4 років рекомендується вже систематична робота по формуванню поняття числа.

Французькі педагоги материнських шкіл вважають, що здатність до математики залежить від якості навчання. Ними розроблена система логічних ігор для дітей різного віку. В іграх у дітей розвиваються здатність до міркування, розуміння, самоконтролю, уміння переносити засвоєне в нові ситуації. До дітей 5-6 'років пред'являються більш високі вимоги. Вони повинні засвоїти елементарні математичні поняття, в тому числі поняття теорії, множин і їх властивостей; використовуючи математичний мову, точно і стисло висловлювати свої думки, виявляти і виправляти помилки, допущені іншою дитиною.

На підставі викладеного в цьому розділі можна зробити висновок, що становлення методики формування елементарних математичних уявлень спочатку здійснювалося під впливом окремих положень російської і зарубіжної педагогіки, психології про значення і зміст підготовки дітей до засвоєння арифметики в школі, можливості формування умінь з раннього віку розрізняти геометричні фігури і розміри предметів.

Передові російські та зарубіжні педагоги XVII-XIX ст., Виходячи з досвіду безпосередньої роботи з дітьми, прийшли до переконання про необхідність їх підготовки до засвоєння математичних дисциплін у школі. Ними висловлені окремі пропозиції про зміст і методи навчання дітей до школи: програма з арифметики (рахунок, обчислення, рахунок груп; арифметичні дії додавання і віднімання); з основ геометрії (геометричні фігури, вимірювання величин); найпростіші уявлення про простір і час. Експериментальне вивчення специфіки кількісних уявлень дітей, розробка, систематизація та апробування ігр та дидактичних вправ, спрямованих на формування математичних уявлень, здійснене А. М. Леущіной і під її керівництвом, представляє сучасний зміст методики.

Подальше вдосконалення методики формування елементарних математичних уявлень направлено на уточнення змісту, пошук найбільш ефективних методів педагогічного керівництва математичним розвитком дітей, розробку і впровадження в практику роботи дошкільних установ нових дидактичних засобів, що відповідає вимогам реформи загальноосвітньої і професійної школи, вдосконалення середньої та вищої освіти в нашій країні.



1   2   3   4   5   6

Глава I. ПРЕДМЕТ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ МАТЕМАТИЧНИХ вистав У ДОШКІЛЬНЯТ | Витоки розвитку методики | Вплив шкільних, методів навчання арифметиці в XIX- початку XX ст. на розвиток методики формування елементарних математичних уявлень у дітей. | Вплив психолого-педагогічних досліджень і передового педагогічного досвіду на розвиток методики |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати